Page 37 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

37

2.2 Гравіметричний метод визначення швидкості корозії

В основі гравіметричного (вагового) методу лежить визначення швидкості

корозії за втратою ваги зразків. Гравіметричний метод використовується у

випадку, коли корозія проходить в основному рівномірно [147]. Дискові зразки

(d = 20 мм, h = 1,5 мм) із сталі зі шорсткістю поверхні не більше R = 0,63 мкм
a
промивали в ацетоні та спирті, висушували і витримували в ексикаторі

впродовж 2 год. Після цього зразки зважували на аналітичній вазі з точністю до

±0,0002 г. Зважені зразки підвішували за допомогою скляного тримача в

реакційному посуді із зворотнім холодильником, який поміщали в термостат на

визначену кількість часу і за певної температури. Після витримування зразків за

заданих умов в корозивному середовищі їх висушували, видаляли продукти

корозії, промивали в ацетоні, спирті, знову висушували та зважували. Для

отримання усереднених даних дослід повторювали не менше трьох разів.

Швидкість корозії розраховували за формулою:

2
, г/см ∙год, (2.1)
де Δm – зменшення ваги зразка після зняття продуктів корозії, г;
2
S – площа зразка, м ; τ – час випробувань, год.

Перерахунок на глибину корозії здійснювали за формулою:

–3
П = (K / γ) 10 , мм/рік, (2.2)
m
2
3
де K – швидкість корозії, г/м ∙год; γ – густина металу, г/см .
m
Для сталі:
–3
П = (K 8,76 / 7,86) 10 , мм/рік. (2.3)
m
Ступінь інгібіторного захисту (Z) сталі від корозії за допомогою інгібітору

визначали за формулою:

Z = (K неінг – K / K ) 100%, (2.4)
інг
інг
2
де К неінг – швидкість корозії в неінгібованому середовищі, г/м ∙год;
2
К – швидкість корозії в інгібованому середовищі, г/м ∙год.
інг