Page 109 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 109

109

                       Аналогічну  закономірність  спостерігали  за  випроб  обертовим  згином

                гладких зразків: вище певного рівня циклічного навантаження криві обмеженої

                довговічності сталі на повітрі і у водогінній воді співпадають, що пояснюють

                домінуванням механічного чинника.

                                                                               3

                       Добавка інгібітору до води у кількості 1 г / дм  усуває її негативний вплив
                на  опірність  сталі  корозійно-втомному  росту  тріщини  практично  у  всьому

                діапазоні  K –  кінетичні  діаграми  корозійно-втомного  руйнування  сталі  на

                повітрі і у цьому середовищі співпадають. Тобто захисна дія інгібітору на ріст

                тріщини навіть вища, ніж на стадії зародження тріщини на гладкій поверхні.

                Як  було  показано  раніше,  поріг  корозійної  втоми  в  інгібованій  воді  не

                піднімається до порогу втоми на повітрі.

                       Такий ефект разючий позитивний ефект інгібування саме на стадії росту

                корозійно-втомної  тріщини  може  бути  зумовлений  зміцнювальною  дією

                хелатних  плівок,  що  утворюються  внаслідок  взаємодії  йонів  заліза,  як

                продуктів  анодної  реакції  на  сталі,  і  складників  інгібітору.  Товщина  та

                щільність,  а  відповідно,  і  міцність  таких  хелатних  плівок  залежить  від

                концентрації  іонів  заліза  у  приелектродному  шарі.  До  зародження  втомної

                тріщини  у  вершині  пітингу  кількість  іонів  заліза  незначна  внаслідок  високої

                захисної  дії  інгібітору  та  низького  рівня  деформацій  за  пружніх  циклічних

                напружень.  Водночас  у  вершині  втомної  тріщини  функціонує  циклічна

                пластична область, радіус якої залежить від рівня  K .               Тобто в кожному циклі


                навантаження  пластично  деформується  метал  в  околі  тріщини,  а  отже,  і

                появляється  ювенільна  поверхня.  Відомо,  що  швидкість  анодного  розчинення
                                                         -1
                ювенільної поверхні впродовж 10  с на порядки вища, ніж поверхні, покритою

                окисд-гідроксидними  чи  хелатними  плівками.  Тому  кількість  йонів  заліза  у

                приелектродному шарі вершини тріщини також на порядки вища і, відповідно,

                на її поверхні формуються міцніші хелатні плівки. Це, в свою чергу, додатково,

                окрім підвищення енергоємності руйнування внаслідок зміни мікромеханізму і

                корозійного затуплення вершини, підвищує опірність сталі росту тріщини.
   104   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114