Page 110 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

110

3
За добавки інгібітору до води у більшій кількості (2 г/дм ) виявлено, що
до деякого характерного значення розмаху КІН K спостерігається падіння

швидкості розвитку тріщини навіть нижче, ніж на повітрі. Різкий старт

тріщини по досягненні цього характерного значення розмаху КІН свідчить про

зняття певних кінетичних обмежень, що забезпечують ефективне гальмування

росту тріщини. Він також рівний 30 МПа√м, за якого і у водогінній воді

домінує механічний чинник. Звідси можемо зробити припущення, що по

досягненні цього значення розмаху КІН і, відповідно, швидкості деформування

металу у вершині тріщини, швидкість хімічних реакцій утворення хелатних

сполук та ефективного покриття ними повільніше від швидкості появи

ювенільної поверхні у кожному циклі навантаження. І перехідний період від

старту тріщини до її виходу на Перісову прямолінійну ділянку КДВР ілюструє

кінетику зниження захисної ефективності хелатних плівок внаслідок

додаткового збільшення швидкості появи ювенільної поверхні із-за

пришвидшення росту тріщини.

Для порівняння впливу складу корозивного середовища (вода,

3
3
вода + інгібітор 1 г /дм та вода + інгібітор 2 г / дм ) на швидкість росту втомних
тріщин у досліджуваній сталі вибрано певне характеристичне значення
ΔK = 20 MПa√м =const (рис. 5.6) за якого визначено значення швидкостей росту

втомних тріщин за даних умов (табл. 5.2).

Таблиця 5.2 – Вплив корозивного середовища на швидкість росту втомних

тріщин за характеристичного значення ΔK = 20 МПа м

сталь da / dN, м / цикл

3
3

вода вода + інгібітор 1 г / дм вода + інгібітор 2 г / дм
середовище
-4
20 10 6,1 ∙ 10 -5 2,2 ∙ 10 -5

Одержані результати свідчать (табл. 5.3 і 5.4), що розглянуті робочі

середовища з інгібітором суттєво сповільнюють швидкість поширення втомних