Page 88 - Дисертація ГРЕДІЛЬ_ФМІ

88
Поляризаційний опір сталі визначали з отриманих поляризаційних кривих,

зосередившись на діапазоні ±20 мВ від стаціонарного потенціалу. У

зазначеному діапазоні залежність і – Е є близькою до лінійної, а її нахил (Е/
і)

в околі потенціалу корозії характеризує опір ЕХ реакції корозії [210]:
Е/ і = R p = K/i cor. (2.1)

Тут R p – поляризаційний опір, а К – константа, що визначається згідно з

рівняння:

K = b a·b k / [2,3·(b a+b k)], (2.2)

де b a i b k – коефіцієнти Тафеля анодної та катодної реакції відповідно.
ЕХ дослідження із замірами поляризаційного опору сталі проводили за

різних умов випробувань, в тому числі в динамічному середовищі та за наявності

газоподібного водню. Особливості застосованих методик описано в розділі 4.
Потенціостатичний метод за двохелектродною схемою застосовано

для оцінки швидкості корозії арматури в бетоні. Арматурний пруток у

залізобетонному зразку слугував анодом, а в якості катоду використали каркас

із чотирьох графітових стержнів. Реєстрували зміну струму корозії в часі

експерименту при різних рівнях прикладеної напруги до появи тріщини в

бетонному зразку. Кількість електрики, яка пропорційна масі утворених

продуктів корозії, розраховували як площу під кривою залежності i = f().

Детальніше особливості методики описано в розділі 7.

2.4 Випробування на розтяг

Для визначення міцності і пластичності трубних сталей за розтягу [211]

використали випробувальну машину УМЕ-10Т (рис. 2.2), оснащену давачами

сили та деформації у вигляді балки-тензоперетворювача, що деформується

внаслідок переміщення затискача під час навантаження зразка.