Page 194 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 194
194
використанням дротів, напилених з тих же сплавів. При високій роздільній
здатності в структурі шарів ПЕО з'явилися пори і мікротріщини (рис. 5.2д, е). Їх
поява пов'язана з прискореним охолодженням розплавленого оксиду алюмінію
під час його синтезу внаслідок полегшеного обміну електроліту вздовж лан-
цюжків пор ЕДП. У шарі ПЕО на ЕДП сплаву Д16 (рис. 5.2е) виявлено трі-
щини, заповнені розплавленою міддю (більше 4 мас. % якої міститься в алюмі-
нієвому сплаві Д16). Це стало можливим завдяки нижчій температурі криста-
лізації міді (1080 °C) порівняно з синтезованим оксидом алюмінію (2050 °C).
5.2. Фазовий склад шарів ПЕО на поверхні ЕДП
За допомогою рентгенофазового аналізу встановлено, що основними
фазами в синтезованих шарах ПЕО є оксиди алюмінію α та γ модифікацій. У
деяких зразках, окрім двох основних фаз таких як α-фаза Al 2O 3 (JCPDS 46-1212)
і γ-фазу Al 2O 3 (JCPDS 47-1308), присутня невелика кількість метастабільної
кристалізованої фази Al 2O 3 (JCPDS 79-1559). Зокрема, синтезовані на поверхні
алюмінієвого сплаву Д16 шари ПЕО містили 70% α-фази Al 2O 3 і 30% γ-фази
Al 2O 3, тоді як вміст цих фаз у шарі ПЕО, синтезованому на поверхні ЕДП Д16,
становив 40 і 60% відповідно. Оксидно-керамічні шари, синтезовані на сплаві
AMg6, містили 30% α-Al 2O 3 і 70% γ-Al 2O 3, тоді як у шарі ПЕО, синтезованому
на ЕДП AMg6, їх вміст змінювався до 18 і 82% відповідно. Вміст фаз у
поверхневому шарі визначали за рентгенограмами, методом Рітвельда з
використанням програмного забезпечення FullProf.
Рентгенограми шарів ПЕО, синтезованих на сплавах Д16 і АМг6 та на
ЕДП на їх поверхні, наведено на рис. 5.3-5.5. Відповідні періоди кристалічних
ґраток фаз, виявлених у шарах ПЕО, наведено в табл. 5.1.
Результати рентгенофазового аналізу підтверджують, що в деяких
зразках, крім двох основних фаз (α-фази Al 2O 3 та γ-фази Al 2O 3), реєструються
сліди метастабільної кристалізованої фази Al 2.427O 3.64.