Page 153 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

153

Рисунок 3.37 – Фа-

зовий склад ТАШ після 1

години анодування, в

електроліті 20% за

температури анодування

+5ºС.

вклад у формування залишкових напружень і, відповідно, мережі тріщин на їх

поверхні. Але у будь-якому разі наявність подібної мережі тріщин на поверхні

анодованого шару після його термічної обробки за таким режимом є

неприпустимою, оскільки негативно впливатиме на його роботоздатність

(особливо за експлуатації в корозивно-наводнювальних середовищах).

Крім того не можна виключати впливу концентрації напружень в околі

доволі великих інтерметалідів, які виявили у структурі анодованого. Тобто

розтріскування анодованого шару може полегшуватися на ділянках з їх висо-

кою густиною, де згідно з результатами мікрорентгенівського спектрального

аналізу фіксується підвищений вміст заліза (рис. 3.35б), як одного із складників

інтерметалідів у вихідній структурі алюмінієвого сплаву АД0, які зберігаються

і в структурі анодованого шару.

Після 1 години анодування у структурі ТАШ присутні 3 молекули

води (рис. 3.37).

Після 2 годин анодування та наступної термічної обробки у структурі

ТАШ появляються сліди фази -Al 2O 3 (аморф.) та -Al 2O 3 (аморф.) (рис. 3.38).

Після 3-х годин анодування та наступної термічної обробки формується

більша кількість слідів альфа і гама фаз оксиду алюмінію в аморфному стані,

позначених яі -Al 2O 3 (аморф.) та слідів -Al 2O 3 (аморф.) (рис. 3.39). В даному

випадку покриття є значно товстішим. Аморфізація для -Al 2O 3 виражена