Page 150 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

150
Рисунок 3.34 – Вплив

тривалості анодування та

термічної обробки на

абразивну зносостійкість

ТАШ: Д16-сплав без аноду-

вання, 1 – сплав Д16 + ТАШ;

2 – сплав Д16 + ТАШ +

термообробка при 300ºС.

о
зразків із анодованим шаром, синтезованим впродовж 2 годин, при 300 С
додатково підвищила його мікротвердість аж до 680 HV. Подальше

збільшення тривалості анодування до 3 годин не виявило значного зростання
мікротвердості анодованого шару ні без, ні після його додаткового

термічного оброблення. Отже, його використання неоправдане
Отже, отримані ефекти підвищення мікротвердості зразків із анодовани-

ми шарами, синтезованими на поверхні алюмінієвого сплаву АД0 впродовж

різної тривалості синтезу, зумовлені дегідратацією оксиду алюмінію. Адже чим

більша тривалість синтезу анодованого покриття, тим менше води утримується

в ньому. Шар стає щільнішим і тому його твердість зростає. Тоді як зростання

мікротвердості після додаткової термічної обробки анодованих зразків

зумовлене аморфізацію фаз в синтезованому шарі і збільшенням відносної

кількості фази -Al 2O 3 (amorph), якій властива висока твердість, та зменшенням

вмісту фази -Al 2O 3 (amorph), яка має дещо нижчу твердість.

Попри доволі високу твердість анодованих шарів на дискових зразках

(діаметр 40 мм і товщина 5 мм) після їх термічної обробки за температури

300 С на зовнішній їх поверхні металографічно виявили мережу пошкоджень з
о
мікротріщин, концентрично і радіально орієнтованими відносно центра

дискових зразків (рис. 3.35). Такої сегментації анодованої поверхні тріщинами

о
не фіксували на зразках, термічно оброблених за температури нижчої 300 С.