Page 7 - Avtoreferat_Boruch

5

У першому розділі дисертації наведено огляд літератури з питань
феромагнітних матеріалів на основі інтерметалічних сполук Nd Fe B та SmCo ,
5
14
2
описано галузі застосування виготовлених з них сталих магнітів. Відзначено
проблему – необхідність підвищення коерцитивної сили і вказано на пошук шляхів
її вирішення, зокрема шляхом наноструктурування. Описано методи виготовлення
анізотропних наночастинок та нанокомпозитних магнітів РЗМ-ПМ, методи
отримування анізотропних матеріалів. Описано методику ГДДР та механізми
виникнення магнітної анізотропії під час ГДДР.
У другому розділі описано методику експериментальних досліджень. Зразки
сплавів Nd 11,7 Fe 82,3 B , Nd 11,7 Fe 81,1 Zr B , Nd Fe B , Nd Fe 73,9 Zr B , SmCo T ,
16
76
8
1,2
6
6
16
4,8 0,2
8
2,1
T=Zr, V, Ti та SmCo (таблиця 1)
5
Таблиця 1. Досліджені сплави масою 2 г отримували
Хімічний Система Сплав електродуговим методом на
склад Nd-Fe-B- Nd 11,7 Fe 82,3 B водоохолоджуваному поді в аргоні
6
сплавів: Zr Nd 11,7 Fe 81,1 Zr B із трикратним переплавлянням,
1,2
6
Nd-Fe-B-Zr Nd Fe B електрод – вольфрамовий. Литі
16
8
76
Sm-Co-Zr, Nd Fe 73,9 Zr B сплави насичували воднем та
2,1
16
8
і Sm-Co Sm-Co- SmCo Ti , розмелювали в планетарному
4,8
0,2
ат. % (за Ti, V SmCo V млині Pulverisette-6 у водні або в
0,2
4,8
вмістом Sm-Co-Zr SmCo Zr олеїновій кислоті й вивантажували
0,2
4,8
елементів у Sm-Co SmCo на повітрі, або в аргоні. Камера
5
шихті) млина і розмельні кулі з нержавної
сталі. Співвідношення між масами
сплаву і куль – 1:30. Після помелу в олеїновій кислоті, порошок промивали
розчинником та сушили у вакуумі. Дифрактограми знімали на дифрактометрі
ДРОН-2М. Рентгенівський фазовий аналіз (РФА) проводили порівнянням
експериментальних дифрактограм із еталонними; періоди ґраток, вміст фаз та
параметр текстури визначали за допомогою програм FullProf та PowderCell.
Порошки пресували осьовим або ізостатичним способом в магнітному полі 1 Тл.
Оброблювання методом ГДДР проводили під заданим тиском за температури до
950°С з використанням диференціального термічного аналізу (ДТА).
Мікроструктуру досліджували на сканівному електронному мікроскопі JSM-6490LV
(JEOL) з енергодисперсійним рентгенівським спектрометром INCA ENERGY 350.
Для вивчення: морфології – порошки насипали на електропровідну стрічку;
мікроструктури – частинки фіксували електропровідним цементом, а суцільні зразки
– сплавом Вуда. Шліфували алмазними пастами. Пористість обчислювали за
допомогою комп’ютерної програми за площею структурних складових.
В третьому розділі описано спосіб виготовлення спечених
наноструктурованих магнітів на основі сполуки Nd Fe B. Новий спосіб містить ті ж
2
14
самі технологічні етапи, що традиційна технологія: виплавляння сплаву;
розмелювання його на порошок; орієнтування частинок в магнітному полі і
пресування порошку; спікання; механічне і магнітне обробляння. Водневе
оброблювання додано на етапі спікання. Це вимагає врахування його специфіки і
додаткового вивчення: впливу складу вихідного матеріалу, уточнення параметрів