Page 13 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

11

Розмір еталона відомий, тому можна
обчислити кількість пікселів контуру K.
Тоді вибираємо K пікселів з найбільшими
значеннями напрямного градієнта.
Результати застосування методу
виділення контуру наведено на рис. 4.

Отримавши контур канавкового
еталона, знаходимо його вісь. Далі
проводимо перпендикулярів до його осі
(рис. 5а) та аналізуємо зміну рівнів сірого
по лінії кожного перпендикуляра (рис. 5б).
Щоб усунути імпульсні шуми, проводимо
медіанну фільтрацію з невеликим
Рисунок 4 ‒ Фрагмент зображення розміром вікна або використовуємо
канавкового еталона (а) і результат алгоритм послідовного вилучення
виділення контурів (б). викидів. Застосовано класичне

перетворення Хафа для виділення на
зображенні прямих ліній, заданих параметричними рівняннями. Воно ґрунту-
ється на використанні простору параметрів, у якому виконується пошук прямих.
Через точки зображення проводять всі можливі прямі лінії:
ρ = θ + θ. (10)
Параметри знайдених прямих
відповідають локальним максимумам у
просторі параметрів. Застосовуючи метод
Хафа, можна провести три прямі, знайти
точки їх перетину та обчислити значення
параметра нерізкості , = 1, … для

кожного перпендикуляра (рис 5в).
Далі обчислюємо медіану значень
параметра нерізкості для кожного перпен-
дикуляра:
= ( , … ). (11)
1

Для тестування запропонованого
Рисунок 5 ‒ Лінії перетину методу синтезовано зображення еталона з
канавкового еталона (а), фрагмент параметром нерізкості, що дорівнює 21
кривої інтенсивності зображення пікселу, та додано гауссівський шум з
(б) та її апроксимація прямими (в). нульовим середнім та середньо-
квадратичним відхиленням від 1 до 10
рівнів сірого.
Результати тестування показали що відносна охибка обчислення параметра
нерізкості на синтезованому зображенні становить 5%. Одержані результати
дають змогу продовжувати аналіз канавкового еталона для визначення
характеристик дефектів.