Page 12 - МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

10

нерізкість зростає. Коли нерізкість перевищує ширину дефекту, то він втрачає
свої істинні розміри, контраст зменшується. Наявні системи аналізу
рентгенівських зображень зварних швів обчислюють цей параметр у напівавто-
матичному режимі. Для розв’язку цієї задачі побудовано триетапний підхід, що
полягає в локалізації канавкового еталона, виділенні його контуру та обчисленні
параметра нерізкості.
Для локалізації еталона застосовано структурно-адаптивний метод, що
використовує для прийняття рішення не все зображення, а деяку локальну
область. Область уваги вибирають за допомогою локальної функції зображення,
що набуває більших значень у точках, що належать об’єкту, ніж у точках фону.
За допомогою набору структурних елементів (рис. 3) проводять пошук еталона.
Структурні елементи вибрані на підставі апріорної інформації про розміщення
канавкового еталона з напрямом канавок впоперек шва та врахуванням випадку,
коли еталон розміщений близько до краю плівки.

а) б) в) г) д)

Рисунок 3 ‒ Набір структурних елементів для пошуку канавкового еталона.

Для кожного піксела зображення обчислюють максимальний перепад
рівнів сірого між об’єктом та фоном серед структурних елементів. Розглянемо
область об'єкта, яка є структурним елементом, з центром у точці (i, j) і область
фону. Елементи масиву перепадів рівнів сірого обчислюють за формулою

{(, )} = | (, ) − (, )|, (9)

де (, ) – значення рівня сірого в точці (i, j); (, ) – робастна оцінка функції

інтенсивності зображення області фону; (, ) – робастна оцінка функції ін-

тенсивності зображення області об'єкта; l – номер структурного елемента,
l=1,…5.
Ділянка з максимальним значенням перепаду рівнів сірого і є ділянкою з
канавковим еталоном. Для випадків, коли канавковий еталон розміщений на звар-
ному шві, цей підхід не дає правильного результату.
Для виділення контуру еталона застосовано метод Канні. Ефект оператора
Канні залежить від трьох параметрів: параметра (середньоквадратичне
відхилення) та верхнього і нижнього порогу. Багато праць присвячено методам
адаптивного підбору цих параметрів. Проте, коли біля еталона розміщені
маркувальні знаки, такі методи не дають змоги одержати задовільний результат
тому, що вони виділяють контури цих знаків як більш контрастних об’єктів.