Page 16 - Марков А

14

Аналізуючи результати потенціодинамічних досліджень газотермічних
покриттів встановили, що їх корозійну тривкість визначає поруватість, яка залежить
від способів напилення (рис. 11).
Виявлено, що покриття, одержане
- 1 год - 24 год - 48 год - 192 год напиленням порошків системи FeCr–
PSCDV HVOF
7 VC-Co методом PSCDV, має найвищу
DGH JP5000 корозійну тривкість, що зумовлено його
6
і кор х 10 -4 , мА/см 2 5 струму корозії в 2 рази менша, порівняно
мінімальною поруватістю. Густина його
4
з таким же покриттям, але одержаним
3
методом HVOF. За малої тривалості
2
1 експозиції (до 24 год) покриттів системи
FeCr-VC-Co, одержаних різними мето-
0
0,5 2 5 дами газотермічного напилення, в сере-
, % довищі 3%-го розчину NaCl їх корозійна
Рис. 11 Залежність корозійної тривкості поведінка майже ідентична, проте за
від відкритої поруватості ω газотермічних подальшого зростання тривалості їх
покриттів системи FeCr–VC–Co, витримування (до 192 год) струми корозії
отриманих різними методами, від покриття, одержаного HVOF напиленням,
тривалості їх експозиції в 3%-му р-ні NaCl зростають інтенсивніше, що пов’язано з

його більшою поруватістю, яка суттєво
збільшує площу взаємодії середовища з покриттям та підкладкою.

Експозиція покриттів впродовж
8 днів у корозивному середовищі
-500 1 спричинила зміщення їх потенціалів
корозії в катодну область. Суттєве
-400 2 зміщення електродного потенціалу
Е, мВ -300 3 (від -100 до -540 мВ) для покриттів,

одержаних методом HVOF, свідчить
-200 про наскрізне проникнення корозив-
ного середовища порами у покритті
-100
аж до межі розділу між покриттям
0 та підкладкою (рис 12). Такого
0 24 48 72 96 120 144 168 192 ефекту не спостерігали лише на
, год
Рис. 12 Зміна в часі електродних потенціалів у покритті, з використанням методу
3%-му розчині NaCl для покриттів з порош- PSCDV. За тривалих випробувань
кових сумішей систем VC-FeCr (1) та VC-FeCr- для покриттів, одержаних методом
HVOF виникає ризик підплівкової
Co (2, 3), напилених на сплаві B95 методами корозії, внаслідок чого покриття
HVOF (1, 2) та PSCDV (3)
може відшаруватись. У покриттях,
отриманих методом PSCDV, поруватість менша, ніж 0,5%, тому ризик виникнення в
них підплівкової корозії мінімізується.
Проранжували методи поверхневого зміцнення алюмінієвого сплаву В95, порів-
няно з незміцненим, за рівнем зносу за різних умов випробувань, корозійною тривкіс-
тю, а також енергозатратністю та екологічною безпекою (табл. 2). Виявили, що ефек-