Page 72 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

72

наночастинок Ag, Cu, Ni, [278–280]. Такі змащувальні системи сприяють

зниженню коефіцієнта тертя, підвищенню зносостійкості та ефективності

використання палива, економії енергії і зменшенню шкідливих викидів.

Зокрема, м'які наночастинки міді і срібла, сприяють суттєвому зменшенню

коефіцієнта тертя і зносу, коли вони додаються в малій концентрації (менше

1 % мас.)

Тому актуальними є дослідження, пов’язані зі створення наукових

основ та закономірностей зношування в трибосистемах, одним з компонентів

яких є наночастинки та інігібітори.

1.6 Постановка завдань досліджень

Таким чином, аналізуючи літературні дані, слід відмітити, що

корозійно-механічне зношування (трибокорозія) є складним процесом,
механізми та закономірності якого складно інтерпретувати через синергізм

перебігу процесів, оскільки тертя змінює чутливість матеріалу до корозії, а
корозійний чинник змінює умови тертя. Для вивчення процесів трибокорозії

широко застосовують електрохімічні методи та підходи, які є не завжди

коректними і досконалими щодо визначення впливу окремих чинників на

тертя та зношування поверхонь у корозивно-активних середовищах. Зокрема,

в літературі недостатньо повно висвітлено вплив катодних та анодних

процесів за трибокорозії на механізми фрикційної взаємодії. Також

недостатньо уваги у дослідженнях трибокорозії приділено впливу водневого

чинника, оскільки присутній при контактній взаємодії водень може суттєво

змінювати як перебіг електрохімічних реакцій, так і принципово змінювати

властивості поверхневих та приповерхневих шарів матеріалів, що вносить

свої корективи у механізми фрикційної взаємодії.

Згідно проведеного літературного огляду в умовах трибокорозії

застосовують багато методів підвищення ресурсу трибопар: підбір

контактуючих пар, легування, модифікація робочих середовищ, нанесення