Page 335 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

335

 Для алюмінію і міді суттєвого впливу водню на зміну механізмів тертя

та зношування не виявлено, оскільки за фрикційну взаємодію алюмінію

відповідають оксидні плівки, а мідь практично не поглинає водню.

 При взаємодії з воднем титану характерно утворення крихких

гідридних фаз, які як після наводнювання, так і в його процесі знижують

зносостійкість металу. Сила тертя за скретч-випробувань знижується у ~3

рази, а втрати матеріалу за попереднього наводнювання та в його процесі

зростають на 30-50%.

 Наводнювання ніобію до концентрації понад 10 ат. % призводить до

зміцнення поверхневого шару і, відповідно, підвищення його зносотривкості

у ~4рази. Фрикційна взаємодія поверхонь у процесі наводнювання

перешкоджає формуванню зміцненого шару достатньої товщини, при

завчасному руйнуванні якого механізм зношування набуває абразивного

характеру і сприяє зростанню втрат матеріалу.
 Насичення поверхні цирконію воднем до концентрації ~5 ат. % знижує

його опір зношуванню на 20….40%. За наявності водню у поверхневих
шарах формується гідридна фаза, яка служить твердим змащувальним

матеріалом і підвищує зносостійкість цирконію як після, так і в процесі

наводнювання.

7. Встановлено, що гальванічні композиційні покриття Ni-Р та Ni-B після

термообробки знижують зношування сталі 17Г1СУ у 2-5 рази у

наводнювальному середовищі (H 2SO 4 – 49г/л + As 2O 3 – 10мг/л) за катодної

поляризації, а для алюмінієвого сплаву Д16Т у хлоридвмісному середовищі в

~7 разів. Показано, що негативний вплив водневого чинника за трибокорозії

проявляється у більшій мірі зі збільшенням твердості нікелевих

електрохімічних композиційних покриттів cистеми Ni-B після термічної

обробки, що пов’язано зі зменшенням когезійної міцності між структурними

складовими покриття. Вперше показано, що сумісна дія наводнювання та

тертя пришвидшує дифузійні процеси в аморфному нікель-фосфорному