Page 315 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

315

перемішування середовища індентором, яке збільшує кількість алюмінію, що

переходить у розчин. Підвищення концентрації кисню на доріжці тертя

свідчить про збільшення товщини оксидної плівки, а розблагородження

потенціалу на 0,15…0,2В за порушення її щільності, в результаті фрикційної

взаємодії.

Утворена на пластичній поверхні сплаву, сама пасивна плівка має високі

триботехнічні характеристики. Контактуючи, навантажений індентор

деформує поверхню сплаву, частково руйнує плівку, відкриває доступ до

поверхні хімічно-активних ділянок чистого сплаву, які в результаті

багатократного передеформування змішуються з фрагментами пасивної

плівки і формують вторинні структури в зоні тертя. Погіршення якості

поверхні тертя та підвищення її шорсткості показує, що для вибраних умов

випробувань, між контактуючими поверхнями (алюмінієвий сплав – корунд)

домінує адгезійна взаємодія з властивими ознаками адгезійного виду
зношування (рис. 8.11). Роль середовища і корозійного фактора є

недостатньою для ефективного зменшення сили тертя і адгезійної взаємодії
та забезпечення режиму нормального механо-хімічного зносу.

Хімічний склад водного розчину інгібіторної композиції містить три

основні компоненти: вільну ортофосфатну кислоту, розчинний фосфат цинку

і окиснювач. В даному розчині функцію розчинної солі цинку виконує

фторборат цинку. Фосфатування в солях цинку призводить до утворення

покриттів кристалічної структури, які відзначаються високою адгезією до

поверхні металу. Механізм утворення покриття відрізняється від механізму

при аморфному фосфатуванні металів, наприклад заліза, з розчину

ортофосфорної кислоти чи дигідрофосфату натрію. Відмінність полягає в

тому, що покриття утворюється в основному з металу, який міститься у

розчині, а не з того, який покривають. Розчиняючи анодні ділянки поверхні

сплаву, електроліт залужнюється, чим зумовлює кристалізацію фосфату

цинку (у вигляді тетрагідрат фосфату Zn 3(PO 4) 2 · 4H 2O) на катодних ділянках