Page 129 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

129

Це зумовлено, в першу чергу, тим, що за відсутності механічних

навантажень його значення рівні нулю, а значить поява струму буде

зумовлена лише роботою деформаційних гальванопар: деформована доріжка

тертя (анод) – недеформована (катод) поверхня, яка не бере участі у терті.

Розглянемо схему кулька-площина, при якому кулька поступово

заглиблюється в зразок за зворотно-поступального руху індентора, і матеріал

якої володіє суттєво вищою зносостійкістю в порівнянні з матеріалом зразка.

Експериментально будуємо графік залежності стуму поляризації в часі (рис.

3.13) і визначаємо за профілограмами (рис. 3.14) або за допомогою

мікроскопа (рис. 3.15) геометричні розміри доріжки тертя при одному з

навантажень. Отримуємо зв’язок між максимальним струмом поляризації I пол

і складовою геометричних розмірів доріжки тертя сформованої в процесі

зношування, наприклад шириною доріжки В.

Для навантаження 1Н максимальний струм складає 0,0156 А і ширина
доріжки 0,21 мм, отримаємо залежність

В = І пол

де  – коефіцієнт відношення струму поляризації до ширини доріжки, для

пари тертя Д16Т – кулька Al 2O 3 (d = 9 мм) у кислому дощі,  =13,4

В = 13,4 І пол

Рисунок 3.14 –

Профілограми доріжок

тертя сплаву Д16Т в

дистильованій воді при

різному навантаженні на

індентор.