Page 124 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

124

В залежності від розміру деформованої ділянки (10, 100 та 200 мкм)

розподіл потенціалу змінюється. Зокрема, максимально позитивне значення

потенціалів доріжки тертя за її розміру 10 мкм (моделювання початкового

етапу випробувань) складає -0,738 В і поступово з віддаленням від центру

доріжки його значення зміщується у додатніший бік. При зміщенні від

центру доріжки тертя на ~7 мм спостерігається певна стабілізація потенціалу

на рівні -0,712 В, що відрізняється практично на ~25 мВ від значень, які

характерний поверхні тертя, що ймовірно пов’язане із заполяризованістю

системи. Зі зростанням ширини доріжки тертя до 100 і 200 мкм зміщення

негативного потенціалу зростає і становить -0,878 та -0,084В відповідно. За

такою ж тенденцією змінюється і потенціал при віддаленнні від центру

доріжки тертя, однак відстань «затухання» потенціалу зі зростанням ширини

анода зростає. На рис. 3.10 б-г наведено візуалізацію розподілу електродного

потенціалу у трибокорозійній системі за різної ширини доріжок тертя.
Дані дослідження показують, що при вимірюванні електродного

потенціалу за трибокорозії ми отримуємо компромісний потенціал, значення
якого відрізняється від реального, характерного поверхні тертя і що при

малих площах пошкоджень поверхні похибка між реальним потенціалом і

отриманим вимірюванням є суттєвою.

Для вивчення впливу провідності середовищ, припускаємо, що всі

параметри, які закладені у дану модель є незмінними, змінюємо тільки

провідність середовищ. Тобто розглядаємо провідність кислого дощу , яка
-4
становить 0,4 См/м (рис.3.9), в другому випадку – 8·10 См/м (Рис.3.11), що

знаходиться в межах провідності дистильованої води.

Показано що зі зниженням провідності середовища, потенціали

окремих складових системи анод (доріжка тертя) та катод (недеформована

поверхня) зміщуються в область додатніших значень (Рис.3.11а).