Page 5 - Dys
P. 5

5

                         Вперше виявлено ефективність інгібіторного захисту сталі 30ХГСНА від

                  корозійно-кавітаційного руйнування у водогінній воді йодидом триетиламонію,

                  який забезпечує залежно від інтенсивності кавітаційного навантаження ступінь

                  захисту 90–97%.

                         Встановлено,  що  опір  трубної  сталі  17Г1С  руйнуванню  за  постійної

                                                          -1
                                                       -7
                  швидкості  деформування  10  с   у  0,01 N  водному  розчині  NaHCO 3  з
                                                                      2-
                                                               -
                                                        -
                                                                              3-
                  додатками аніонів (0,005 N) Сl , NO 3 , CO 3  і PO 4  знижується з посиленням
                  катодної  поляризації,  не  залежить  від  інтенсивності  виразкової  корозії  та
                  зростає  з  поліпшенням  бар`єрних  властивостей  продуктів  корозії,  що

                  гальмують         наводнювання          металу.       У       деаерованому         водному

                  гідрокарбонатному  розчині  основним  механізмом  корозійно-механічного

                  руйнування  сталі  є  водневе  окрихчення,  спричинене  виділенням  водню

                  внаслідок  реакції  відновлення  гідрокарбонат-іонів,  а  не  локальне  анодне

                  розчинення металу.

                         Вперше кількісно оцінено вплив різних додатків до деаерованого 0,01 N

                  водного  розчину  NaHCO 3  на  показники  електрохімічної  релаксації

                  свіжодеформованої  поверхні  трубної  сталі  17Г1С  і  встановлено  кореляційну

                  залежність  між  опором  зародженню  корозійно-втомної  тріщини  у  сталі  та

                  кількістю електрики на окиснення її свіжодеформованої поверхні за потенціалу

                  корозії. На цій основі розвинуто електрохімічний експрес-метод прогнозування

                  корозійно-втомної  витривалості  ферито-перлітних  трубних  сталей  у

                  гідрокарбонатних середовищах залежно від їх складу.

                         Вперше  встановлено,  що  корозійно-циклічна  тріщиностійкість  ЗЗ

                  трубної  сталі  17Г1С  у  розчині  NS4,  що  моделює  ґрунтове  середовище,

                  найінтенсивніше  знижується  за  комбінації  низки  чинників:  тривалої

                  експлуатації,  високої  асиметрії  циклу  навантаження  R  =  0,9  та,  особливо,

                  потенціалу  катодного  захисту.  За  таких  умов  швидкість  росту  корозійно-


                  втомної тріщини на ділянці плато для експлуатованих основного металу та
                  металу шва вища відповідно у 1,5 та 2,6 рази порівняно з неексплуатованим


                  станом.
   1   2   3   4   5   6   7   8   9   10