Page 146 - Dys

146

поляризації (від -0,7 до -1,1 В), не залежить від інтенсивності виразкової

-
корозії (наявності іонів Cl ) та зменшується із гальмуванням виділення водню
у реакції катодної деполяризації внаслідок конкурентної адсорбції (наявності

-
О 2, NO 3 ) та зростанням бар`єрних властивостей поверхневих плівок з
3-
2-
продуктів корозії (наявності О 2, РО 4 , СО 3 ). Тому водневе окрихчення,
спричинене виділенням водню внаслідок реакції відновлення гідрокарбонат-

іонів, є основним механізмом і зародження, і розвитку корозійно-статичного

руйнування сталі 17Г1С у гідрокарбонатних водних розчинах.

5. На основі аналізу особливостей впливу додатків аніонів (у концентрації

0,005 N) до 0,01 N розчину NaHCO 3 на характеристики відновлення

рівноважного стану металу свіжодеформованої поверхні сталі 17Г1С за

потенціалу корозії (максимальний струм її розчинення І 0, швидкість спаду

струму S та кількість електрики на окиснення металу деформованої поверхні

q) виявлено кореляцію між опором зародженню корозійно-втомної тріщини у

сталі 17Г1С від концентратора напружень та швидкістю електрохімічної

релаксації свіжодеформованої поверхні, що вказує на визначальний вплив

руйнування поверхневих захисних плівок та швидкості розчинення металу

свіжодеформованої поверхні сталі на її корозійно-втомну витривалість.

6. Розвинуто електрохімічний експрес-метод прогнозування корозійно-

втомної витривалості ферито-перлітних трубних сталей у гідрокарбонатних

середовищах залежно від їх складу, який ґрунтується на встановленій

кореляційній залежності між опором зародженню корозійно-втомної тріщини

та електричним зарядом електрохімічної релаксації свіжодеформованої

поверхні за потенціалу корозії.

7. Виявлено, що за низької асиметрії циклу навантаження (R = 0,1)

0,01 N розчин NaHCO 3 практично не впливає на швидкість втомного росту

тріщин у сталі 17Г1С, а за високої (R = 0,9) – підвищує швидкість росту

тріщин внаслідок суперпозиції механізмів корозійно-втомного і корозійно-
статичного руйнування.