Page 94 - DISS_NYRKOVA
P. 94

94


                  текучості  (510  МПа  для  сталі  Х70  та  590  МПа  для  Х80)  у  розчинах  за

                  поляризаційного  потенціалу  -1,05  В  (х.с.е.)  при  повному  зануренні.

                  Тривалість досліджень становила від 6 місяців до 1 року. Зовнішній виглід

                  зразка, підготовленого для випробувань, представлено на рис. 2.1.

                         Після витримування у корозивному середовищі зразки досліджували

                  методом оптичної мікроскопії.



                         2.9 Метод випробувань при малій швидкості деформації



                         Сутність  методу  міститься  у  розтягуванні  зразка  з  повільною

                                          -1
                                     -6
                  швидкістю  10   с   до  руйнування  при  впливі  середовища  292.
                  Випробування проводили в умовах постійного та періодичного змочування

                  за різних потенціалів: потенціалі корозії, -0,75 В, -0,80 В, -0,85 В, -0,90 В,


                  -0,95 В, -1,0 В, -1,05 В, -1,10 В, -1,15 В, -1,25 В та -2,0 В. Для випробувань
                  при періодичному змочуванні розроблено установку, схему якої наведено


                  на рис. 2.3.
                         Робочий  розчин  вибирали  залежно  від  мети  досліджень  згідно  з


                  переліком, наведеним у підрозділі 2.2.
                         Електроди порівняння та допоміжний застосовували такі самі, як при


                  знятті  поляризаційних  кривих.  Під  час  випробувань  контролювали  такі

                  показники:  зміну  напруження,  тривалість  випробувань,  відносне

                  подовження  зразка,  час  руйнування.  Після  досліджень  оцінювали

                  схильність  трубної  сталі  до  корозійного  розтріскування  відповідно  до

                  методик,  наведених  в  розділах  3  та  5.  Установка  для  досліджень  та

                  методика випробувань захищені патентами України на винахід 293, 294.
   89   90   91   92   93   94   95   96   97   98   99