Page 124 - DISS_NYRKOVA

124

Х70 до корозійного розтріскування за потенціалу -1,0 В порівняно з

чинниками, розглянутими вище 306, 308. Але у присутності покривів

відмічено деяке збільшення показника K σ т .

Щоб продемонструвати, як може змінюватися схильність до

корозійного розтріскування трубної сталі контрольованої прокатки,

зокрема Х70, нижче розглянуто комбінації різних чинників, які можуть

бути присутніми одночасно на ділянці МГ. Проаналізували корозійно-

механічні властивості трубної сталі Х70, рис. 3.5, а. На кривих руйнування

зразків у вихідному стані при повному зануренні у розчин,

рис. 3.5, а (крива 2), і при періодичному змочуванні, рис. 3.5, а (крива 5),

зразків з полімерною ґрунтівкою у вихідному стані, рис. 3.5, а (крива 8), та

після циклічного навантаження, рис. 3.5, а (крива 9), а також зразків після

циклічного навантаження при періодичному змочуванні розчином,

рис. 3.5, а (крива 6) відсутня область в’язкого руйнування: руйнування

відбувалося за максимального напруження. Для них властиве збільшення

площі поперечного перерізу порівняно з поперечим перерізом зразків у

повітрі близько на (52-66) %. Значення коефіцієнту K S становили

відповідно 1,70 і 2,15,  2,07 і 1,75 та 1,70 (табл. 3.1).

На кривих руйнування зразків після циклічного навантаження при

повному зануренні у розчин, рис. 3.5, а (крива 3), область в’язкого

руйнування є, але дуже коротка. Площа поперечного перерізу цих зразків

збільшилася порівняно із повітрям приблизно на 52 %, значення

коефіцієнту K S становило 1,65. Криві руйнування зразків з

концентратором напружень суттєво відрізняються від розглянутих вище

значно меншим відносним подовженням, рис. 3.5, а (криві 4 та 7). Їх площа

поперечного перерізу після розриву збільшилася порівняно із зразками, що

зруйнувалися у повітрі, близько на (57-64) %, майже так само, як для

зразків 2, 5, 6, 8, 9 (рис. 3.5 б), але коефіцієнт втрати відносного

подовження – найбільший, рис. 3.6 (крива 3).