Page 354 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД
P. 354

354

                  парогонів  ТЕС,  лопатки  роторів  парових  турбін),  так  і  на  зламах  зразків  з

                  експлуатованих сталей, випробуваних на циклічну тріщиностійкість.

                         7. Запропоновано  кількісний  структурно-фрактографічний  показник

                  експлуатаційної деградації сталей парогонів ТЕС через порушення когезії між

                  карбідами  та  матрицею,  який  визначали  як  відношення  кількості  ямок  з

                  включеннями  на  їх  дні  до  всієї  їх  кількості  на  одиниці  площі  зламів  за

                  випробувань зразків на розтяг. З використанням цього показника показано, що

                  експлуатаційна  деградація  сталі  12Х1МФ  зростає  з  підвищенням  колових

                  напружень у стінці труб (в околі зовнішньої їх поверхні чи в розтягненій зоні

                  гину), які спричиняють декогезію карбідів від матриці.

                         8. Обґрунтовано  критерій  оцінювання  структурно-механічного  стану

                  тривало  експлуатованої  сталі  15Х1М1Ф  за  відхиленням  від  лінійності

                  залежності типу Холла-Петча між розміром зерна і твердістю, визначеними на

                  поверхні  труби.  Показано,  що  за  однакової  тривалості  експлуатації  на

                  головних  парогонах  лише  сталь,  яка  перенесла  більшу  кількість  зупинок

                  блоків, досягла критичного стану.

                         9. Встановлено, що чутливість ударної в’язкості KCV (на зразках Шарпі)

                  до експлуатаційної деградації теплотривких сталей різних зон гинів та зварних


                  з’єднань  парогонів  ТЕС  вища  порівняно  з  KCU  (на  зразках  Менаже).  Для
                  поточного  контролю  стану  тривало  експлуатованих  сталей  рекомендовано


                  використовувати відношення KCU / KCV як показник їх деградації.
                         10. Для  теплотривких  низько-  і  високолегованих  сталей  (відповідно


                  парогонів  і  лопаток  парових  турбін)  побудовано  залежності  між  зміною
                  ефективного  порогу  їх  циклічної  тріщиностійкості  і  площею  міжзеренних


                  фрагментів  на  фоні  крізьзеренного  втомного  рельєфу  зламів  зразків.

                  Обґрунтовано критичний стан сталей парогонів, експлуатованих за статичних

                  навантажень, початком об’єднання пошкоджень вздовж меж поодиноких зерен

                  у  міжзеренні  конгломерати,  а  лопаток,  експлуатованих  за  циклічних

                  навантажень  –  початком  злиття  найближчих  міжзеренних  фрагментів  з

                  формуванням їх конгломератів.
   349   350   351   352   353   354   355   356   357   358   359