Page 322 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

322

тощо. Незалежно від чинників впливу на деградацію сталей, експлуатованих

на різних об’єктах за кліматично обумовлених температурних умов на

побудованій для них кореляційній залежності KCV / KCV - α виділили дві
вих
екс
ділянки, які розмежовувала точка, що відповідала критичному стану тривало

експлуатованих сталей (рис. 7.1). Таким чином в межах першої ділянки

розташовувалися дані для сталей, стан яких ще залишався докритичним, а

другої – ставав за критичним [309].

1,0 0
1
2
KCV експ / KCV вих 0,6 Докритичний стан 3,3 10,1-10,3
0,8
3,1
3,2
11,1-11,3
3,4
0,4 4 12,1-12,3
13,1
5

14
6,2
0,2 Закритичний стан 6,1 13,2
15
7,1
7,2 16
0,0
0,0 0,1 0,2 0,3  0,4 0,5 0,6 0,7 0,8

Рисунок 7.1 – Кореляційна залежність між фрактографічним (α = S / S,
кр
характеризує частку площі елементів окрихчення у вигляді розшарувань та

крізьзеренних відколів S на одиничній площі зламу зразків) і механічним
кр
(відношення ударної в’язкості експлуатованих сталей стосовно їх не

експлуатованих відповідників KCV / KCV ) показниками, яка характеризує
вих
екс
структурно-механічний стан вуглецевих і низьколегованих сталей, тривало

експлуатованих на різних об’єктах за кліматичних умов. Позначення сталей

розшифровано у табл. 3.1, 3.4, 4.2, 4.3.

Згідно з фрактографічних досліджень критичний стан експлуатованих
сталей досягався тоді, коли відбувалася якісна зміна визначального механізму

руйнування зразків, випробуваних на удар. Так на етапі докритичної
деградації сталей на зламах зразків фіксували зростання частки площі, що

припадала на елементи окрихчення у вигляді розшарувань (рис. 7.2а, б).