Page 321 - ЛІТЕРАТУРНИЙ ОГЛЯД

321

РОЗДІЛ 7

МЕТОДОЛОГІЯ ОЦІНЮВАННЯ СТРУКТУРНО-МЕХАНІЧНОГО

СТАНУ ТРИВАЛО ЕКСПЛУАТОВАНИХ КОНСТРУКЦІЙНИХ СТАЛЕЙ

7.1 Оцінювання деградації вуглецевих і низьколегованих сталей

після тривалої експлуатації за кліматичних температурних умов

Отримані масиви даних стосовно ударної в’язкості та кількісних

фрактографічних показників деградації вуглецевих сталей після тривалої

(понад 100 років) експлуатації за кліматичних умов в елементах водонапірної

вежі, маяка, мостів і споруд кінця ХІХ – початку ХХ сторіч, портального крану

[375] та для низьколегованих сталей після різної тривалості (до ~ 50 років)

експлуатації на газо- і нафтогонах та в елементах бурильних труб, побудували

спільну для них залежність між втратою ударної в’язкості цих сталей KCV /
екс
KCV , зумовленою їх експлуатаційною деградацією, та коефіцієнтом α = S /
кр
вих
S, що характеризує частку площі елементів окрихчення у вигляді розшарувань

та крізьзеренних відколів S на одиничній площі зламу ударного зразка
кр

(рис. 7.1). З використанням програми ORIGIN отриманий масив даних описали
рівнянням у вигляді експоненційної залежності:

-10α
KCV / KCV = 0,045 + 0,37 е -111α + 0,63 е .
екс
вих
Під час експлуатації об’єктів кінця ХІХ – початку ХХ сторіч на

деградацію вуглецевих сталей впливали кліматично обумовлені сезонні і
добові зміни температури, опади у вигляді дощу і снігу, шкідливі викиди

сучасних промислових підприємств, пориви вітру. Тоді як деградацію

низьколегованих сталей трубопроводів різного призначення визначали

технологічні чинники, пов’язані з властивостями транспортованого продукту,

наводнюванням сталі через внутрішню поверхню труб внаслідок її хімічної

взаємодії з конденсатом, чи через їх зовнішню поверхню в місцях порушення

антикорозійних покриттів, перепадами температури і напружень в стінці труб