Page 320 - Korniy_dyser

320

Таким чином, використовуючи розраховану характеристику –
енергетичну активність – можна оцінювати корозійно-морфологічну

стабільність бінарних нанокластерів, їх схильність до окиснення та
отруювання монооксидом вуглецю та іншими сполуками.

Висновки до Розділу 8

1. На основі використання квантово-хімічних методів РМ6 та ТФГ

запропоновано модель отруювання бінарних наночастинок платини PtМе

оболонкової структури активними компонентами середовища

низькотемпературних паливних комірок, яка базується на розрахунку

адсорбційних характеристик взаємодії молекул CO, H 2S та SO 2 з поверхнями

модельних нанокластерів, що дозволило встановити схильність

нанокластерів до утворення міцного хемосорбційного зв’язку із вказаними

молекулами в залежності від типу ядра нанокластера та положень адсорбції

на їх поверхнях.

2. Аналізом розрахованих енергій зв’язку, віддалей адсорбції,

міжмолекулярних віддалей та розподілу електронних заряду та густини в

системі Ме–CO(H 2S, SO 2) встановлено фізико-хімічні закономірності впливу

перехідних металів Fe, Co, Ni, які складають ядро бінарних нанокластерів

оболонкової структури Pt 42Ме 13, на взаємодію їх поверхні з активними

молекулами CO, H 2S та SO 2. Показано, що перехідні метали Fe, Co та Ni

суттєво впливають на властивості утворених зв’язків Pt–CO(H 2S, SO 2) на

поверхневому шарі платини переважно за двома механізмами: лігандним

(електронним) механізмом, при якому атоми Fe, Co та Ni змінюють

електронні властивості каталітично активного металу – платини або

колективним (морфологічним) механізмом, при якому легуючий компонент

бінарних нанокластерів змінює розподіл активних центрів на поверхні

платини, тим самим відкриваючи каталітичні шляхи реакції. Зокрема,