Page 316 - Korniy_dyser

316

комірок, визначено три випадки зміни міжатомних віддалей та енергій. Так
на самій поверхні віддалі зростають всього на 1,2 % порівняно із віддалями у

підповерхневому шарі – ядрі. Зростає також віддаль між атомами поверхні і
другого шару, другого шару і центрального атома нанокластера порівняно із

структурою монокристалу платини. Ці результати говорять про певну
«розпорошеність» 55 атомного нанокластера, хоча ці зміни є меншими від

тих, що спостерігали для 38-атомного і 13-атомного кластерів, описаних

раніше. Основні структурні та енергетичні характеристики наведено в

таблиці 8.12.

Таблиця 8.12 – Збільшення поверхневих міжатомних віддалей та

зменшення енергій когезії (у %) для нанокластерів Pt 42Me 13 (Me= Fe, Co, Ni,

Ru, Cr, Cu ) та їх енергетична активність порівняно із кластером Pt 55 на

поверхні (100)

Кластер Pt 42Fe 13 Pt 42Co 13 Pt 42Ni 13 Pt 42Ru 13 Pt 42Cr 13 Pt 42Cu 13

Δr, % 1,32 2,26 1,21 2,17 1,15 0,75

ΔE, % 14,2 23,2 13,3 24,6 10,3 5,6

Енергетична активність

А 1,16 1,41 1,24 1,48 1,12 1,02

Б 1,43 1,04 1,37 1,17 1,34 1,14

В 1,26 1,33 1,56 1,43 1,55 1,04

Для 55-атомного кластера зміна рівноважних віддалей на поверхні

порівняно з тими, що стосуються об’єму, є найменшими. Так само зміна цих

віддалей є меншою, ніж та, яка стосується попередньо описаних кластерів.

Тобто 55-атомний кластер має структуру, ближчу до монокристалічної. Так,

очевидно, і повинно бути, враховуючи ріст розміру кластера. Однак

зростання енергій поверхневих міжатомних зв’язків сумірне з тим, що
відноситься до менших кластерів. Стосовно росту відносної каталітичної

активності при відновленні кисню, то вона є нижчою, ніж для менших