Page 314 - Korniy_dyser

314

Таблиця 8.10 – Збільшення поверхневих міжатомних віддалей та
зменшення енергій когезії (у %) для нанокластерів Pt 12Me (Me= Fe, Co, Ni,

Ru, Cr, Cu ) та їх енергетична активність у порівнянні із кластером Pt 13 при
взаємодії з молекулою кисню (А), атомом кисню (Б) та молекулою СО (В)

Кластер Pt 12Fe Pt 12Co Pt 12Ni Pt 12Ru Pt 12Cr Pt 12Cu

Δd, % 19,1 14,0 20,2 18,4 13,3 8,2

ΔE coh, % 15,2 19,3 18,1 15,2 10,4 6,2

Енергетична активність

А 1,25 1,42 1,35 1,48 1,16 1,07

Б 1,86 1,95 1,63 2,07 1,28 1,31

В 1,42 1,54 1,48 1,63 1,30 1,25

Перехід до складнішого кластера із 38 атомів приводить до наступних

результатів. Більші розміри чистого платинового нанокластера викликають

менші зміни у геометрії та енергетиці поверхневих атомів. Так міжатомні

віддалі для поверхневих шестикутників і чотирикутників у цьому кластері

навпаки зменшуються на 15 % у порівнянні з міжатомними віддалями

внутрішнього октаедра (ядра). З іншого боку, міжатомні віддалі для інших

сторін тих самих поверхневих шестикутників збільшуються на 18 %.

Центрального атома для такої структури не існує на відміну від 13- і 55-

атомного кубооктаедричних нанокластерів. Заміна атомів внутрішньої

структури (ядра) на атоми перехідних металів приводить до наступних

результатів, що приведені у таблиці 8.11.

Аналізуючи приведені дані, бачимо, що перехід до складнішого 38

атомного кластера структури “ядро–оболонка” приводить до росту частини

міжатомних віддалей та відповідно енергетичної активності, знову ж

найсуттєвішого для платиново-кобальтового і платиново-рутенієвого

бінарного нанокластера. Для платиново-хромового і платиново-мідного
сплаву цей ріст є найменшим. Зменшення енергії когезії викликає

енергетичну релаксацію локальних ділянок поверхні, що може приводити до