Page 259 - Korniy_dyser

259

розглянемо вплив іонів гідроксонію на поверхню (100) нанокластерів
Pt 42Me 13, яка вже вкрита моношаром молекул води.

Розрахунок показав [383], що енергія зв’язку гідроксонію на
гідратованій поверхні платинових нанокластерів дуже мала, а віддаль

адсорбції – відповідно дуже велика (табл. 7.2), в результаті чого можна
говорити про їх фізичну адсорбцію.

Таблиця 7.2 – Енергія зв’язку E b та віддалі адсорбції d для іонів

гідроксонію на гідратованій поверхні (100) нанокластерів Pt 42Me 13

Тип нанокластера

Pt 42Cr 13 Pt 42Co 13 Pt 42Ni 13 Pt 42Ru 13

E b, кДж/моль 5,63 6,28 5,96 4,98

d, нм 0,280 0,292 0,264 0,275

На нашу думку, щоб виявити можливі причини підвищеного впливу

іонів гідроксонію на активацію поверхневих процесів, необхідно включити у

розрахунок вплив кисню, особливо атомарного. Ми не виключаємо, що

2- –
реакційно здатні форми кисню О , ОН та інші теж можуть мати вплив на
поверхневий стан нанокластерів. Однак дані частинки беруть участь

безпосередньо в окисно-відновних електрохімічних реакціях під час роботи

паливних комірок. Тому тут ми їх не розглядали. Крім того, включення цих

форм значно ускладнює розрахунок через необхідність оцінки і пошуку

особливих адсорбційних положень і випадків, коли дані частинки

спричиняють руйнування структури нанокластера.

Розглядали хемосорбцію іонів гідроксонію на гідратованій поверхні

бінарних нанокластерів, що містять одночасно хемосорбований кисень.

Взаємодія гідратованої поверхні нанокластерів з атомарним киснем, поява

2-
якого є можлива під час дисоціації молекулярного іона О , утвореного у
першій стадії електрохімічного відновлення кисню на катоді, показала

наступне. Атомарний кисень спочатку хемосорбується у надатомних