Page 257 - Korniy_dyser

257

Зміна зарядів на атомах другого компонента Δq 2 менша, ніж на платині, що
свідчить про локальну взаємодію молекули води із поверхнею.

а б

Рисунок 7.2 – Адсорбційне положення молекули води на поверхні бінарного

нанокластера Pt 42Ме 13 до (а) та після (б) оптимізації

У таблиці 7.1 подано також віддалі d між атомами водню молекул води

і поверхневою площиною з атомів платини. Після оптимізації (рис. 7.2 б),

атоми водню розташовуються дуже близько до поверхні металу, практично

посередині місткового зв’язку Pt–Pt, а у випадку нанокластера Pt 42Ni 13 навіть

нижче поверхні металу [382].

Таблиця 7.1 – Розраховані характеристики адсорбції молекул води на

поверхні (100) бінарних нанокластерів Pt 42Me 13: Δq 1 та Δq 2 – збільшення

заряду на атомах Pt та Ме відповідно; ΔЕ – зменшення енергії зв’язку Pt–Pt;

Е b – енергія зв’язку молекули води; d – віддаль адсорбції між атомами водню

молекули води і поверхнею нанокластера

Тип нанокластера

Pt 55 Pt 42Cr 13 Pt 42Fe 13 Pt 42Co 13 Pt 42Ni 13 Pt 42Ru 13

Δq 1/Δq 2, % 8,5 10,4/5,3 10,8/5,4 12,5/10,7 18,1/12,8 9,3/3,6

ΔE, % 8,5 10,5 12,4 18,6 21,5 10,3

Е b, кДж/моль 56,25 75,6 98,8 130,5 143,2 65,84

d, нм 0,028 0,026 – 0,015 –0,023 0,056