Page 240 - Korniy_dyser
P. 240

240

                         Спочатку  взаємодію  фрагментів  моделювали  у  вакуумі,  потім  у
                  середовищі – воді, водному розчині хлориду натрію і за присутності у воді


                  молекул  гліцерину.  Вибір  середовища  відповідав  реальним  експеримен-
                  тальним дослідженням трибокорозійних процесів на поверхні легких сплавів.


                         Для  моделювання  використовували  розрахункові  комплекси  Mopac
                  2009 [294] і StoBe 2008 [274]. Однак одночасне використання даних методів


                  під  час  розрахунку  навіть  невеликих  кластерних  систем,  що  складаються  з

                  декількох  десятків  атомів,  викликає  значне  зростання  машинного  часу  на

                  персональних  комп’ютерах  та  недосягнення  мінімуму  енергії.  Причиною

                  цього є багатократне повторення самоузгоджених одиничних розрахунків із

                  модельним квантово-хімічним гамільтоніаном Хартрі–Фока, які самі по собі

                  є  довготривалими.  Тому  для  ефективного  та  швидкого  розрахунку  нами

                  запропоновано  таку  процедуру.  Спочатку  для  молекулярної  оптимізації

                  кластерних  систем  використовували  метод  молекулярної  механіки  ММ+,  а

                  також  стандартний  метод  молекулярної  динаміки  з  атом-атомними

                  потенціалами  Ленард-Джонса  за  методикою,  ефективність  якої  показано  в

                  [289,  290].  Оскільки  використання  цих  потенціалів  є  ефективним  лише  на

                  великих міжатомних віддалях (більше 0,3 нм), на першому етапі розрахунку

                  фіксується  структурно-енергетичний  стан  системи  із  визначенням  нових

                  положень  атомних  пар,  що  належать  як  кластеру,  так  і  системі  поверхня–

                  середовище.  Взаємодія  міжатомних  пар  вираховується  на  другому  етапі

                  квантово-хімічним  методом,  коли  міжатомна  віддаль  стає  меншою  від

                  0,2…0,3  нм.  Введені  нами  етапи  розрахунку  певною  мірою  виправдані,

                  оскільки вони можуть відповідати стадіям контактної взаємодії, описаним у

                  літературному огляді до даної роботи.

                         Квантово-хімічний  розрахунок  вихідних  кластерів  і  взаємодіючих

                  однорідних         та     різнорідних        фрагментів        кластерів        виконували

                  напівемпіричним  методом  РМ6,  а  остаточні  структурні  та  енергетичні

                  параметри  для  двох  основних  рівноважних  станів  –  хемосорбційного  та

                  «квазіхімічного»  із  металічним  зв’язком,  визначали  за  допомогою  методу
   235   236   237   238   239   240   241   242   243   244   245