Page 238 - Korniy_dyser

238

енергію симетричних кластерів металів із оптимізацією геометрії. Потім
вихідний кластер розділювали на два асиметричні фрагменти (віддаль між

якими складала 0,6 нм) площиною, яка проходила по головній осі симетрії
(рис. 6.2б). Розраховували повну енергію даних фрагментів із оптимізацією

угрупування атомів, які утворились в результаті поділу кластера та розміщені
в його центрі для уникнення спотворень енергії, викликаних впливом

крайових ефектів. Решту атомів утворених кластерів не оптимізували.

Різниця повних енергій утворених частин кластера E 1C, E 2C та вихідного

симетричного кластера E С склала значення поверхневої енергії W S, яке
2
розраховувалось нами в одиницях еВ/нм :

( E  E )  E
W  1 C 2 C C (6.1)
S
2 S
Оцінювали адгезійні властивості системи метал–метал таким чином.

Спочатку обчислювали значення повної енергії окремих кластерів, що
моделюють метали, з оптимізацією геометрії міжатомних зв’язків, які

розміщені в контактуючих площинах. Після цього приводили розділені

кластери в контакт і розраховували зміну повної енергії системи двох

контактуючих кластерів залежно від віддалі між ними (рис. 6.2в). Тобто

будували криву потенціальної енергії взаємодії, вигляд якої наведений на

рис. 6.4. В загальному випадку на цій кривій присутні два енергетичні

мінімуми, розділені бар’єрами. Нижчий мінімум із енергією Е G, який виникає

під час наближення фрагментів кластерів металів до віддалі, співмірної із

міжатомними віддалями відповідних металів, існує під час утворення

міцного металічного зв’язку між фрагментами. Очевидно, в цьому випадку

об’єднуються фрагменти з утворенням нового стабільного кластера із певною

енергією активації. Інший мінімум на кривій з енергією Е Q описує утворення

зв’язку між фрагментами кластерів, який можна назвати «квазіхімічним».

Числове значення цього зв’язку є проміжним між хемосорбційним та

слабким зв’язком, а за своєю природою він може бути аналогічним до