Page 154 - Korniy_dyser

154

структурної та енергетичної релаксації активних центрів поверхні у
корозивному середовищі.

3. Запропоновано удосконалений підхід врахування в квантово-
–
хімічних розрахунках заряду іонів X на основі термодинамічних

перетворень енергії зв’язку атомів X з кластером у енергію зв’язку іона, із
використанням потенціалу іонізації кластера та спорідненості до електрона,

що дозволило уникнути делокалізації електронного заряду в системі метал–

корозійно-активний іон та отримати точніше значення щодо енергії зв’язку

іона.

4. Запропоновано комплексну методику прогнозування корозійно-

морфологічної стабільності бінарних наночастинок металів із використанням

з однієї сторони методу функціоналу густини, який дозволяє враховувати

кореляційні ефекти, суттєві для перехідних металів, а з другої сторони –

релаксацію структури модельних нанокластерів молекулярно-динамічним

методом. Це дозволяє суттєво знизити використання комп’ютерних ресурсів

та коректно враховувати відклик кристалічного оточення на структурні зміни

активних центрів поверхні, що дає змогу використовувати розвинутий підхід

для побудови теоретичних моделей, які відповідають сучасному рівню

деталізації корозійно-електрохімічних процесів.

5.Зроблено порівняльний аналіз методів квантової хімії та програм та

акцентовано на необхідності використання методу функціоналу густини для

розрахунку хімічних зв’язків на поверхні металу в середовищі, враховуючи

проблему електронної кореляції для багатоелектронних атомів, яка слабо

врахована в напівемпіричних методах.

6. Апробовано розроблену методику для розрахунку простих систем –

взаємодія атомів водню з кластерами заліза та показано, що ОЦК-структура

(-залізо) з більшою вірогідністю абсорбує атомарний водень, порівняно із

ГЦК-структурою (аустенітна сталь). Використання квантово-хімічного

методу функціоналу густини для розрахунку проникнення атомарного водню

в кластери заліза дало змогу на основі аналізу кривих потенціальної енергії