Page 102 - Korniy_dyser

102

біметалевих наночастинок оболонкової структури в процесі їх хімічного
синтезу [238, 239]. Зокрема показано, що 55-атомні оболонкові структури,

ядро яких складається із атомів срібла (рис. 2.8) мають вищу стабільність,
виходячи із розрахованої енергії когезії (5,65 еВ), порівняно із

нанокластерами Ag (оболонка) – Cu (ядро) (4,47 еВ). Крім цього, поверхневі
міжатомні віддалі Cu–Cu у такому нанокластері збільшуються на 10%

порівняно із міжатомною віддалю у монокристалі міді, а для нанокластера

Ag (оболонка)–Cu (ядро) збільшення Ag–Ag складає більше 14%.

Рисунок 2.8 – Оптимізований нанокластер AgCu оболонкової структури

Отримані експериментально біметалеві наночастинки срібло-мідь та

результати квантово-хімічного розрахунку їх стабільності дали змогу

запропоновувати такі наночастинки, як додатки до мастил, що ефективно

запобігають зношуванню поверхонь вузлів і механізмів. Використовуючи

отримані дані, запропонований механізм утворення трибошару в парах тертя

сталь 20-ШХ15 [240] – іони заліза, утворені в результаті корозійно-

механічного зношування стальних поверхонь, взаємодіють з стабільними

наночастинками срібло-мідь, які осідають на поверхню і захищають її від

зношування. Отримані композиції як додатки до мастильних матеріалів, які

використані у вузлах бурових доліт, пройшли дослідно-промислову

перевірку на ТОВ «Універсальна бурова техніка» (м. Дрогобич), що дало