Page 4 - dysertaciyahembara

На підставі отриманих теоретичних результатів встановлено характе-

ристичне значення концентрації водню у маловуглецевій сталі, за якого

змінюється механізм впливу водню на деформування сталі, яке не

суперечить відомим у літературі експериментальним даним для такого

класу сталей.

Сформульовано основні рівняння математичної моделі, які

дозволяють оцінити вплив водню та механічного навантаження на

пластичну деформацію металу. Показано, що водень може збільшувати або

зменшувати швидкість дислокації залежно від умов концентрації водню,

температури та прикладеного напруження в залізі. За малих концентрацій

водень посилює рух дислокацій, тим самим збільшуючи швидкість

пластичної деформації.

На базі відомих у літературі теоретичних концепцій та експеримен-

тально обґрунтованих гіпотез побудовано нову математичну модель зумов-

леного воднем росту тріщин в металах під дією статичного навантаження з

урахуванням механізмів впливу водню на деформування металу, і на цій

основі розроблено метод оцінювання залишкової довговічності елементів

конструкцій у водні.

Кількісно встановлено, що за значень концентрації заздалегідь
поглиненого водню, довговічність пластини з тріщиною є на порядок

меншою, ніж за концентрації водню, який поступово дифундує з вершини
тріщини в зону передруйнування. Пов’язано це з тим, що поступове

наводнювання зони передруйнування спочатку її пластифікує, тим самим
затуплюючи вершину тріщини, збільшуючи її розкриття та гальмуючи її

поширення. Отримані результати вказують на те, що пластифікування

матеріалу воднем позитивно впливає на довговічність елементів

конструкцій в умовах водневмісних середовищ.

Усі теоретичні розробки дисертації доведено до конкретної

інженерної методики для прогнозування безпечної експлуатації елементів

4