Page 93 - Dycert_Havryluk

93

Післяопераційний захисний ефект ЗОРс, оцінений за зовнішнім виглядом

стружки – “індикатора” через 100 год. (відсутність слідів корозії на стружці рис.

4.12) після точіння, підтверджує надійність її захисної дії [155-157].

Механізм дії інгібіторів на базі рослинної сировини та їх відходів, який

розглянутий у роботах [86, 87, 91, 100] полягає у формуванні плівки з моно- або

полі молекулярною структурою на поверхні металу. Особливістю вказаних

інгібіторів є наявність у їх складі одночасно декількох речовин, які можуть

адсорбуватись на поверхні металу, ускладнюючи задачу пояснення механізму їх дії.

Дослідження авторами [86] синергічної композиції на основі дубового

екстракту показали, що адсорбція цих екстрактів на поверхні сталі задовільно

описується ізотермою Ленгмюра.

На підставі наукових досліджень [87, 100] Сизої О.І., Савченко О.М.

показано, що взаємодія модифікованої гірчичної олії, основного компонента

інгібітора МГ-ЧДТУ, з поверхнею металу відбувається за участю електроно

донорних реакційних центрів атомів Оксигену карбонільної, ефірної та сульфо
груп, а також додатково відбувається адсорбція протонованої молекули похідних

бензімідазолу за активним атомом Нітрогену. Доведено наявність захисної плівки
на поверхні металу, яка має товщину 60 - 140 нм, її полімолекулярну будову,

запропоновано модель наноструктури. Автор [91 дослідила колоїдні водно-
спиртові розчини тіоглікозидів, продуктів їх гідролізу та з’ясувала, що захисна дія

інгібіторів зумовлена їх хемосорбцією на поверхні сталі, яка описується
ізотермою Тьомкіна.

Розроблені нами композиції ЗОР відрізняються за властивостями та

способом використання в якості інгібувального засобу від вище вказаних

досліджень. Поверхні стальних виробів взаємодіють із робочими рідинами ЗОР

тільки під час оброблення в зоні контакту із інструментом за наявності високої

температури, тиску та ювенільної поверхні, а в подальшому на виробі та стружці

залишається тільки адсорбована плівка, яка буде впливати на захисні властивості.

Тому обґрунтованими є дослідження адсорбції ЗОР на поверхні сталі, з’ясування

складу, товщини плівки та механізму її утворення.