Page 117 - 2

116

Дослідження впливу механічних навантажень на наводнювання сталей

показали, що постійні навантаження сприяють більшому наводнюванню, ніж

симетричні циклічні. При  = const найінтенсивніше зростає концентрація

дифузійно-рухливого водню (C H200) у сталях 20 та 17Г1СУ, і він може бути

основним фактором впливу на опір сталі корозійному розтріскуванню. При

симетричних циклічних навантаженнях концентрація дифузійно-рухливого

водню (C H200) в сталях зменшується, крім нержавіючої сталі, але дещо

зростає кількість фракції С Н800. Це показує, що за циклічних навантажень

водневий фактор при руйнуванні в сірководневих середовищах може
проявлятися у меншій мірі, ніж при корозійному розтріскуванні і більший

вплив може мати локалізація корозійного пошкодження металу внаслідок
прикладених навантажень, як це спостерігається для сталі 12Х21Н5Т.

Зниження інтенсивності наводнювання сталі за симетричних циклічних

навантажень може пояснюватися тим, що за чистого згину з обертанням

найбільш напруженими і наводненими є поверхневі шари металу, які

кородують. При циклічних навантаженнях інтенсивно розвиваються процеси

мікродеформації і вихід дислокацій на поверхню сприяє виносу водню, що з

ними зв’язаний, з металу. В цьому випадку важливу роль також відіграє те,

що напруження в зразках зменшуються при віддаленні від поверхні і в його

середній частині  = 0 МПа, тому абсорбований водень концентрується в

поверхневих шарах сталі.

При корозійно-механічному руйнуванні сталей у сірководневих

середовищах також слід брати до уваги вплив напружень на локалізацію

корозійних процесів, як і на їх наводнювання та окрихчування, що також

істотно впливає на розвиток пошкоджуваності.