Page 116 - 2

115

розчинах 0,5%CH 3COOH+5%NaCl+Ar і 0,5%CH 3COOH+5%NaCl+повітря є

наявність максимуму кількості десорбованого за обох температур водню. Це

може бути пов’язаним із відсутністю сульфідвмісних продуктів корозії на

поверхні металу, які сповільнюють каталітичну рекомбінацію адсорбованих

атомів водню, і збільшенням з часом швидкості корозії, яка витравлює

найбільш наводнені поверхневі шари металу.

При корозії сталі 17Г1СУ в розчинах 5%NaCl+H 2S і H 2O+H 2S,

аналогічно, як в розчині NACE, максимальні значення C H800 менші від C H200 в

~1,6-2,2 рази. Особливістю наводнювання сталі в розчині 5%NaCl+H 2S є

зростання концентрації абсорбованого водню за 200С з одночасним

зниженням C H800 за часу експозиції більшого за 360 год, що може бути
викликане його перерозподілом між різними фракціями. В розчині H 2O+H 2S,

як і в NACE, концентрація водню в сталі досягає свого максимального

значення і надалі практично не змінюється. В розчині 0,5%CH 3COOH+H 2S,

на противагу іншим, фракції С Н800 спочатку в 2,9-3,5 разів менше, а через 720

год її вміст є на рівні С Н200.

Порівнюючи результати досліджень у розчинах з сірководнем можна

стверджувати, що різниця в швидкостях корозії сталі в ~2-3 рази не впливає

істотно на її наводнювання – концентрація абсорбованого водню є практично

на одному рівні. Вона досягає максимальних значень ~25…32 ppm і надалі

змінюється незначно. За відсутності сірководню в середовищі з аргоном, що

є основою розчину NACE, швидкість корозії є високою але наводнювання

сталі значно меншим. Отже, у розчинах, насичених сірководнем, незалежно

від рН та швидкості корозії концентрація водню в сталі є в ~5,0-7,7 разів

більшою, ніж в розчинах без сірководню. При цьому в абсорбованому водні

кількість дифузійно-рухливого може бути в ~1,6-3,5 рази більшою, ніж

водню з вищою енергією зв’язку з металом. За відсутності H 2S наводнювання

сталі в ~5-8 разів менше і дифузійно-рухливий водень складає всього

~30…40% від сумарного його вмісту.