Page 110 - 2
P. 110

109

                         Отже,  для  сталей  20  та  30ХМА  основним  фактором,  що  визначає  їх

                  схильність  до  сірководневого  корозійного  розтріскування  та  корозійної

                  втоми, є водневе окрихчення, а руйнування сталі 17Г1СУ протікає за рахунок

                  сумісного впливу локальної корозії та наводнювання.



                         5.3. Вплив статичних та циклічних навантажень на наводнювання сталі

                  12Х21Н5Т



                         Корозійно-механічні  властивості  сталі  12Х21Н5Т  в  розчині  NACE

                  подано у табл. 5.3.



                                                                                                 Таблиця 5.3

                             Корозійно-механічні властивості сталі 12Х21Н5Т в розчині NACE



                                          σ пор,                    σ R,      σ -1,     σ -1с,
                          Сталь                     σ пор / σ 0,2                                  σ -1 / σ -1с
                                         МПа                       МПа       МПа        МПа




                       12Х21Н5Т           450           0,8         320      450        180          2,5





                         У  ненавантаженому  стані  аустенітно-феритна  сталь  12Х21Н5Т

                  абсорбує більше водню, ніж досліджені вуглецева та низьколеговані сталі –


                  20,5  ppm  водню,  що  ймовірно,  пов’язано  з  більшою  його  розчинністю  в
                  аустеніті.


                         Статичні навантаження σ = 280 МПа спричинюють зростання С Σ в ~2,3
                  рази (до 46 ppm), – С Н200 в ~2,6 і С Н800 ~1,9 рази (рис. 5.29). Привертає увагу


                  той  факт,  що  статичні  навантаження  призводять  до  однакового  зростання
                  наводнювання всіх досліджених сталей.


                         Асиметричні  циклічні  навантаження  збільшують  її  наводнювання  в

                  ~5,0 разів С НΣ = 103,8 ppm (рис. 5.30)
   105   106   107   108   109   110   111   112   113   114   115