Page 100 - 2

99

На противагу сталі 20, на поверхні розвиваються низка локальних корозійно-

механічних пошкоджень, від яких зароджуються тріщини. Подальший їх

розвиток і злиття призводять до утворення магістральної тріщини та повного

руйнування зразка [35]. Отже, для сталі феритно-перлітного класу за

корозійного розтріскування руйнуючими факторами одночасно є

наводнювання, що веде до окрихчення, та локальна корозія напруженого

металу, що викликає зародження багатьох тріщин. Це викликано, напевно,

більшою неоднорідністю структури сталі та її наводнюванням.

Сталь 30ХМА має дрібнодисперсну сорбітну структуру з одиничними

неметалевими включеннями глобулярної форми (рис. 5.15).

Рис. 5.15. Мікроструктура сталі 30ХМА.

Корозійних пошкоджень на поверхні зразків зі сталі 30ХМА після

випробувань на корозійне розтріскування в розчині NACE, як і для сталі 20,

не спостерігається (рис. 5.16). Корозія має рівномірний характер. Водневих
розшарувань в цій сталі не виявлено, що може бути пов’язаним з більшою

чистотою за домішками сірки (0,008% мас.). Руйнування цієї сталі в
сірководневих розчинах протікає по одній тріщині. Отже, воно проходить

переважно внаслідок водневого окрихчення.