Page 39 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
P. 39

39

               покриттях у лужному електроліті; ЕДН покриттів із ПД різного компонентного

               складу здійснювали за використання до- і надзвукового повітряного струменю;

               для  металографічних  та  рентгенографічних  досліджень  структури  та  фазового

               складу  синтезованих  шарів  та  напилених  покриттів  використали  оптичний

               (Neofot  22)  і  сканівний  електронний  (ЕVO–40XVP,  Carl  Zeiss)  мікроскопи,

               систему  рентгеноспектрального  мікроаналізу  INCA  Energy  350,  а  також

               рентгенівський дифрактометр ДРОН-3. Синтезовані шари та напилені покриття

               атестували за їх фізико-механічними характеристиками такими як знос під час

               випробувань за стандартними методиками досліджень в умовах закріпленого та

               незакріпленого абразиву, а також за осциляційного тертя без мащення та в різних

               мастилах. Залишкові напруження у покриттях розраховували за відомою схемою

               для біметалевих кілець з врахуванням модуля пружності покриттів та основи.

                     Наукова новизна одержаних результатів

                     1.  Вперше  встановлено  закономірності  впливу  фазового  складу

               анодованих шарів на їх функціональні характеристики. Фаза беміт (Al 2O·H 2O)

               забезпечує  високу  мікротвердість  та  абразивну  зносостійкість,  а  фаза  гібсит

               (Al 2O 3·3H 2O) відповідальна за високі трибологічні характеристики анодованих

               шарів, завдяки перенесенню тонкої захисної плівки гібситу на контртіло. Вміст

               необхідних фаз (гібситу, беміту або їх суміші) у анодованому шарі регулювали

               додаванням  до  електроліту  пероксиду  водню  (30…50 мл/л),  термічною

                                                                                                   о
                                        о
               обробкою (100…400 С), або температурою електроліту (від (–5) до +5 С).
                     2.  Вперше встановлено, що  за додавання  до  електроліту  для  анодування

               пероксиду водню (10…50 мл/л) або озону (25 мл/год/л), а також застосування

               імпульсного  режиму  підвищує проникнення  іонів кисню  крізь  бар’єрний  шар

               для  взаємодії  з  катіонами  алюмінію  і  таким  чиним  дає  змогу  збільшити

               товщину анодованого шару на 40%.

                     3.  Вперше  показано,  що  під  час  синтезу  плазмоелектролітного


               оксидування  шарів  на  поверхні  газотермічних  напилених  покриттів  систем
               Al+Mg,  Al+Ni,  Al+Cu,  Al+Ti,  утворюються  легкоплавкі  та  рідкотекучі


               евтектики  із  сумішей  оксидів  (Al 2O 3  +  MgO),  (Al 2O 3  +  NiO),  (Al 2O 3  +  CuO),
   34   35   36   37   38   39   40   41   42   43   44