Page 140 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

140

визначається природою металу, і встановлюється за відсутності енергозатрат

для виходу катіонів з металу та здолання бар’єру під час їх проходження крізь

вже сформовану оксидну плівку;

Е a − енергія активації для здолання енергетичного бар’єру під час

проникнення катіонів металу крізь оксидну плівку.

 E
E = E − K   (3.2)
0
a

E 0 – максимальна енергія бар’єру (у відсутності зовнішнього

електричного поля);

∆Е – накладена зовнішня напруга (у даному випадку ∆Е – напруга, що

формує утворення оксиду);

К – стала, яка залежить від низки фізичних величин (зокрема від заряду

іонів, сталої Фарадея тощо);

U – напруга між електродами під час анодування;

δ – товщина плівки оксиду, який виконує роль бар’єру для проникнення

катіонів металу крізь нього.

Як видно із формули для збільшення іонного струму, тобто збільшення

швидкості росту ТАШ, необхідно збільшити енергію активації для подолання

іоном енергетичного бар’єрного шару. В кінцевому випадку для цього потрібно

підвищувати накладену зовнішню напругу або зменшити товщину бар’єрного

шару. Однак при підвищенні зовнішньої формувальної напруги на джерелі

живлення постійного режиму синтезу понад 70...75 В уТАШ виникають іскрові

та дугові мікророзряди, які руйнують покриття.

За наявності в електроліті перекису водню або продування його озоно-

повітряною сумішшю під дією напруги перекис водню або озон легко

розкладається з утворенням іонів кисню, збільшуючи кількість носіїв заряду у

загальному електронному ланцюзі. Додаткові іони кисню проникають через

бар’єрний шар та прискорюють швидкість росту ТАШ (рис. 3.21).

Для встановлення впливу перекису водню в процесі анодування на

товщину бар’єрного шару проведено випробовування на корозійну стійкість

анодованого шару у середовищі 3% NaCl. Встановлено, що синтез анодного