Page 33 - Міністерство освіти і науки України

31

27…43%) залежно від вмісту А . За модифікованої схеми (режими 4 і 5) значення
r
K зростає на 38…47%, а K – на 48…66% (див. табл. 7).
th
fc
У результаті запропонований
параметр конструкційної міцності

P = [ ‧ K ‧ K ] після традиційної Q-n-
th
В
fc
P-обробки сталі (режими № 2 і 3) зростає в
1,6 рази, а після модифікованої – у 2,0–2,4
рази порівняно з її вихідним станом (рис.
24). Проте за характеристиками циклічної
тріщиностійкості (табл. 7) і параметром Р
(рис. 24) найкращий результат дає обробка
за режимом № 7, якій поступається
обробка за режимом № 6: порівняно з
вихідним станом параметр Р зростає у 2,8 Рис. 24. Вплив режимів
і 2,1 рази, відповідно. термообробки (№ 1–7 згідно з
Базуючись на результатах табл. 6) на параметр конструк-
електронно-мікроскопічних досліджень ційної міцності сталі 65Г.
встановлено, що в металі відбулися зміни на субструктурному рівні: приблизно в 1,5
рази зменшилась густина дислокацій . Порівняння локальних напружень ІІ роду
τ в структурних складових цього металу показало, що після ізотермічної витримки
лок
у верхньому бейніті локальні напруження і деформації зменшилися в 1,4 рази; у
нижньому бейніті – в 1,5 рази;
в мартенситі – в 1,3–1,4 рази
(рис. 25).
Отже, напруження ІІ
роду ефективніше релаксують
в сталі за витримки при
температурі 100ºС, яка ближ-
ча до точки M , на противагу
f
витримці при 180ºС, що
ближче до точки M . Перевага
s
режимів № 4–7 проти № 2 і 3
свідчить, що локальні
напруження ІІ роду у сталях з
підвищеним вмістом вуглецю
визначально впливають на їх

Рис. 25. Локальні напруження ( лок ) в показники конструкційної
структурних елементах металу: міцністі порівняно з
а – традиційний режим; морфологією структури і
б – запропонований режим. фазовим складом сталей.