Page 30 - Міністерство освіти і науки України
P. 30

28

          Ф2  поступається  сталі  Ф1  у  1,3  рази  (23 проти 31  MПa           м ), проте  за циклічною

          в’язкістю руйнування K       ІІ fc  , яка визначає пошкоджуваність поверхні кочення коліс,
          сталь Ф2 переважає сталь Ф1 у 1,3 рази (122 проти 92 MПa                м ).
               Отримані  дані  про  циклічну  тріщиностійкість  знайшли  своє  відображення  у
          результатах контактно-втомних випробувань: пошкодженість (D) поверхні кочення
          модельних коліс зі сталі Ф1 і марки T складала 5,0%, а зі сталі Ф2 – 2,5% (табл. 5,
          рис.  22б,  в).  Оскільки  шуканий  оптимум  колісної  сталі  знаходиться  у  правому
          верхньому куті діаграми експлуатаційної надійності (рис. 23), видно, що сталь Ф2 за
          одночасного  поєднання  твердорозчинного  і  нітридного  зміцнення  (точка  9)
          наближається до цього оптимума.
                                                              Аналіз        діаграми        експлуатаційної
                                                        надійності  досліджених  колісних  сталей
                                                        (рис. 23),  зокрема,  сталі  з  твердорозчинним
                                                        зміцненням  (точка  4)  і  комплекснолегованої
                                                        сталі        за      одночасного           поєднання
                                                        твердорозчинного  і  нітридного  зміцнення
                                                        (точка  9),  показує,  що  для  досягнення
                                                        поєднання  високого  опору  зношуванню  і
                                                        пошкодженості              поверхні           кочення
                                                        високоміцних  коліс  можна  рекомендувати
                                                        для  дослідно-промислової  апробації  сталь  з
                                                        підвищеним  (до  1%)  вмістом  кремнію  і
                     Рис. 23. Діаграма
               експлуатаційної надійності               марганцю,  леговану  ванадієм  і  азотом  (коли
                                                                  4
              стандартних сталей марок 2                [V‧N]‧10       =     20…25%)        за     зниженого
             (точка 1), Т (2) і Т  (3), а також         (0,52…0,53%) вмісту вуглецю, а саме наступ-
                                   м
            досліджуваних сталей К2 (4), Н1             ного  хімічного  складу  (мас.  %):  0,52-0,53  С;

            (5), Н4 (6), Н5 (7), Ф1 (8), Ф2 (9).        0,80-1,00 Si; 0,80-1,00 Mn; 0,12-0,15V; 0,014-
                                                        0,017 N; 0,018-0,022 Al; 0,005 S; 0,010 P.
                 П’ятий      розділ  присвячений  довговічності                 тривало      експлуатованих
          високоміцних  коліс,  коли  вони  зношуються,  а  на  їх  поверхні  кочення  виникають
          різного  роду  дефекти.  Тому  їх  обточують  і  профіль  відновлюють  електродуговим
          наплавленням.  Проте  після  цього  в  зоні  термічного  впливу  колеса  залежно  від
          швидкості  охолодження  формується  структура,  схильна  до  крихкого  руйнування
          шляхом  полегшеного  зародження  і  росту  тріщин.  Це  вимагає  пошуку  ефективних
          режимів  наплавлення  та  охолодження  відновлюваних  коліс,  щоб  забезпечити
          конструкційну  міцність  металу  в  зоні  термічного  впливу,  зокрема,  підвищену
          тріщиностійкість у високоміцному стані.
               Для  оптимізації  параметрів  процесу  охолодження  коліс  після  ремонтної
          наплавки досліджували  зразки зі сталі 65Г (мас. %: 0,65C; 0,19Si; 0,91Mn; 0,18Ni;
          0,16Cr;  0,017S;  0,010P),  яка  за  хімічним  складом  і  властивостями  близька  до
          вищезгаданих  високоміцних  колісних.  Їх  термообробку  виконували  за  різними
          схемами (табл. 6), з яких режим №1 розглядали як вихідний стан сталі з бейнітно-
          мартенситною (66% Б + 34% М) структурою. Режими №2 і 3 відповідають відомій
          Q-n-P-обробці, де зміною температурно-часових параметрів забезпечували різний
   25   26   27   28   29   30   31   32   33   34   35