Page 12 - НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

10

сталі (рис. 6) та зразків із свіжоутвореною поверхнею, що виникає за обробки різцем

(рис. 7, 8).

а) б)
Рис.6. Поляризаційні криві зразків з полірованою поверхнею: а) 12Х18АГ18Ш та
б) 38ХН3МФА: 1 – вода, 2 – ЗОРр, 3 – ЗОРс, 4 – ЗОРн

Встановлено, що зміна потенціалу корозії сталей у різних ЗОР має подібний
характер. Значення густини струму корозії для сталі 38ХН3МФА залежить від
природи основи ЗОР і зростає: соняшникова  ріпакова  нафтова, а для сталі
12Х18АГ18Ш така залежність відсутня (рис. 6, табл. 3).

Таблиця 3. Електрохімічні показники корозії сталей з полірованою поверхнею
Константи Е cor,
4
Середовище, і cor,·10
Матеріал Тафеля, мВ мВ
2
3% мас. мА/см
b к b a
ЗОРс 73,2 72,0 0,16 73
12Х18АГ18Ш ЗОРр 68,0 70,1 0,19 70
ЗОРн 65,6 58,1 0,21 74
Вода 63,4 69,8 0,59 71
ЗОРс 81,1 77,5 1,70 -175
38ХН3МФА ЗОРр 77,9 53,0 2,14 -179
ЗОРн 59,4 54,5 6,03 -187
Вода 44,3 44,6 16,02 -325

Після механічної обробки (зріз поверхні зразка різцем на токарному верстаті)
у досліджуваних середовищах спостерігається репасивація 12Х18АГ18Ш (зростання
значень потенціалу від -330…-340 мВ до 40…60 мВ) (рис. 7а).

а) б)
Рис. 7. Часові залежності електродного потенціалу сталей: а) 12Х18АГ18Ш та
б) 38ХН3МФА після механічної обробки в: 1 – воді, 2 – ЗОРр, 3 – ЗОРс, 4 –ЗОРн