Page 59 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end
P. 59

59

                         Розчинність водню в ОЦК-ґратці ніобію змінюється від 4 до 20 ат.% за

                  температури від 273 до 573 К. Він утворює гідриди складу NbH х (x = 0,7...1,0)

                  з  ромбічною  кристалічною  ґраткою,  за  катодної  поляризації  в  кислотах

                  утворюється  NbH 2.  Завдяки  розчиненню  водню  і  утворенню  гідридних

                  сполук ніобій є сильним абсорбентом водню: 1 г металу здатний поглинати

                               3
                  до  104  см водню  за  температури  293  К.  Гідридне  перетворення  в  ніобії
                  призводить  до  збільшення  об’єму  кристалічної  ґратки  і  виникнення

                  внутрішніх  напружень  [205,  206].  Авторами  праці  [204]  приведено

                  результати досліджень впливу газоподібного водню на фрикційну поведінку

                  пари тертя Nb-Nb та показано, що наявність водню в зоні тертя приводить до

                  тріщиноутворення  та  крихкого  руйнування,  що  пов’язано  з  утворенням

                  гідридів β-NbH з орторомбічною кристалічною структурою та оксидів Nb 2O 5.

                         Цирконієві  сплави  мають  гексагональну  щільноупаковану  структуру,


                  яка  є  менш  проникна  для  водню,  ніж  структура  Fe α,  тому  можуть
                  використовуватися  для  створення  бар’єрних  шарів,  що  перешкоджають


                  дифузії  водню  в  сталі.  Гранична  розчинність  водню  в  гексагональній
                  щільноупакованій  ґратці  цирконію  в  температурному  діапазоні  473...773  К


                  становить  0,2...5  ат.%.  Цирконій  з  воднем  утворює  δ-  і  ε-гідриди  ZrH 2,

                  ентальпія утворення яких ~170 кДж/моль [207, 208]. Відомо, що структура δ-

                  ZrH 2 така ж, як і CaF 2, який є твердим змащувальним матеріалом [202]. Тому

                  сплави цирконію можуть бути зносотривкими в атмосфері водню, якщо під

                  час  тертя  утворюватиметься  цей  гідрид.  У  водневомісних  середовищах  на

                  поверхні тертя і частинках зносу виявлено гідриди ZrH 2 ε-типу.

                         Титан  та  його  сплави  характеризуються  особливою  чутливістю  до

                  водню. Розчинність водню у гексагональній ґратці α-фази титану становить 7

                  ат.%, а в ОЦК ґратці  β-фази – 20 ат.%. Термодинамічно  вигідне  утворення

                  гідридів титану ТіН 2, ТіН, ,  ТіН 1,75, які у формі пластинок розташовуються на

                  межах зерен, площинах ковзання і двійникування всередині зерна. Гідридне

                  перетворення в титані має значний об’ємний ефект, тому може пришвидшити

                  руйнування  окрихченого  поверхневого  шару.  За  концентрації  водню  понад
   54   55   56   57   58   59   60   61   62   63   64