Page 58 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

58

підвищенням зносотривкості. За наводнювання понад 2 год мікротвердість і

зносотривкість знижуються внаслідок окрихчення приповерхневого шару.

Розчинність водню в аустеніті на 1–2 порядки вища, ніж у фериті

внаслідок збільшення абсорбції водню за зміни структури матеріалу від

гексагональної до ОЦК і ГЦК [192, 196, 197,]. Що щільніша упаковка атомів

у ґратці металу, то вищий її енергетичний рівень і більше у ній може бути

зв’язано водню у вигляді протонів [184, 197].

Показано, що під час тертя у водні та на повітрі після попереднього

наводнювання знос сталі 07Х16Н6 удвічі нижчий, ніж 40Х [198]. Проте

аустенітні сталі не завжди можуть використовуватись в умовах жорсткого

контакту, оскільки пластичні і схильні до руйнування за адгезійним

механізмом.

Мідь з воднем утворює тверді розчини, а гідрид СuH нестійкий і

дисоціює за кімнатної температури. Електролітичне наводнювання сплавів
2
міді за м’яких режимів поляризації (1-2 А/дм ) призводить до зниження її

міцності, пластичності, мікротвердості, але за більш жорстких режимів (5
2
А/дм ) σ В, σ т, Н μ зростає на 3-5 % [184, 200]. У роботах [199, 200]

електролітичне наводнювання чистої міді, α-бронзи (70 мас.% Сu – 30 мас%

Zn) та олов’яної бронзи (71,72 % Cu; 26,88 % Zn; 1,18 % Sn; Fe, Si. Pb <0,1%)

здійснювали у розчині складу 75 об.% метанолу, 22,4 об.% дистильованої

води, 2,6 об.% сірчаної кислоти, 10 мг/л триоксиду миш’яку за густини
2
струму 0,5...8,5 А/дм протягом 6...72 год. Катодна поляризація призводить до

підвищення мікротвердості міді. Глибина зміцненої зони збільшується з

підвищенням тривалості і густини струму наводнювання. При терті

наводненого шару спостерігається зниження коефіцієнта тертя. Після

стирання наводненого шару коефіцієнт тертя підвищується до значень,

ідентичних ненаводненому матеріалу [200].

Останнім часом активно вивчають трибологічні властивості перехідних

металів та їх сплавів, стійкіших в атмосфері газоподібного водню [201-204],

зокрема ніобію та цирконію.