Page 226 - Microsoft Word - Дисертація_Винар_end

226

Аналізували картини різницевих інтерферограм, отриманих в

результаті інтерференції когерентного лазерного випромінювання з

довжиною хвилі 450 нм на поверхні армко-заліза і сталей з різним вмістом

вуглецю (сталі 45 і У8).

На поверхні армко-заліза у вихідному стані спостерігаються практично

паралельні інтерференційні смуги (рис. 5.53). Після електролітичного

2
наводнювання за густини струму 1 А/дм протягом 1 год на поверхні сталі
формуються численні блістери. Зміна рельєфу поверхні проявляється у появі

на інтерференційній картині численних кілець. Як правило, на поверхні

блістера розташовано 1-2 інтерференційні кільця. Оскільки відстань між

інтерференційними смугами становить 225 нм, можна оцінити, що висота

блістерів становить 200…500 нм.

Відомо, що при електролітичному наводнюванні у приповерхневих

шарах армко-заліза концентрація водню перевищує рівноважну, і він
накопичується у дефектах структури. Рекомбінація іонів водню в молекулу

супроводжується суттєвим збільшенням його об’єму і виникненням
7
5
всередині дефекту тиску газу, що за різними оцінками становить 10 …10
атм [339]. При цьому в підповерхневих шарах відбувається утворення тріщин

і руйнування кристалічної гратки з формуванням блістерів. При рості тріщин

з їх виходом на поверхню відбувається десорбція надлишкового газу з

кристалічної гратки металу. При цьому можуть змінюватися конфігурація і

розміри блістерів. Через 2 год після наводнювання характер інтерференційної

картини змінюється. В центрі блістерів виникають додаткові кільця, що може

бути свідченням їх росту. Через 24 год після наводнювання кількість кілець

на окремих блістерах зменшується, що може пояснюватися зменшенням їх

висоти внаслідок виходу тріщин на поверхню і виведення надлишкового

газу.