Page 52 - Дисертація_Влад_Христина_Ігорівна

2 мас.% нереактивних добавок TiO , Er O і ZnO [229] були додані до
2
2
3
електродів на основі водневих сплавів типу AB на основі La–Mg–Ni.
3
Електрохімічні вимірювання показали, що показники HRD, циклічна

стабільність і HTD збільшились завдяки використанню додатків оксидів

металів. HRD при струмі 1440 мА·год/г зріс з 85.1% до 94.1% (TiO ), 93.3%
2
(Er O ) та 90.5% (ZnO) завдяки каталізаторному ефекту оксидів перехідних
2
3
металів 3d (TiO і ZnO) та оксидів важких рідкоземельних елементів (Er O ) на
2
2
3
процес гідрування електродів. Додавання цих оксидів зменшило окислення
сплавів в лужному електроліті під час циклів заряду/розряду, що, в свою чергу,

покращило циклічну стабільність електродів. Коефіцієнт збереження розрядної

ємності на 200-му циклі зріс з 72.9% (немодифікований) до 79.6% (TiO ), 87.5%
2
(Er O ) та 77.9% (ZnO). Показник HTD також покращився: з 84.9% до 92.7%
2
3
(TiO ), 91.2% (Er O ) та 89.5% (ZnO) при температурі 333 К.
2
3
2
Проводились дослідження [230], де Нікель Ренея використовували з
метою покращення зарядно-розрядних характеристик TiV Ni 0.3 сплаву, його
2.1
поверхню модифікували шляхом кульового помелу з Ni та Ni-R, які працювали

як каталізатори для гідрування та дегідрування. Авторами [230] встановлено,

що кульовий помел з порошком Ni або Ni Ренеєм не вплинув на піки X-

променевої дифракції (XRD) для основної фази ОЦК (об'ємноцентрована
кубічна ґратка). Це свідчить про те, що кульовий помел впливає не на об’ємну

структуру сплаву TiV Ni , а на структуру поверхні. На рис. 1.7 представлено
0.3
2.1
залежності розрядної ємності від кількості циклів заряд-розряд. Встановлено

максимальну розрядну ємність для TiV Ni 0.3, яка становить 470 мА·год/г в
2.1
першому циклі. З рис. 1.7 спостерігаємо, що додавання Ni зменшило розрядну

ємність, але покращило циклічну стабільність. Використання Ni-Ренея

збільшило початкові характеристики заряду-розряду до 495 мА·год/г і

покращило довготривалість електроду відносно TiV Ni .
2.1
0.3

50