Page 92 - Dys_Usov 2021

92

твердості не спостерігалось табл. 4.2. Тривало експлуатованому металу

зазвичай властиві залишкові напруження, які також впливають на його

механічні властивості.
Вказані чинники впливатимуть і за подальшої експлуатації сталей вже

як анодів, відбуватимуться релаксаційні процеси, пов’язані зі зниженням

внутрішніх напружень. Це підтверджують [86-90] зміни в стані металу труб

запасу впродовж їх тривалого зберігання. Відповідно наведені результати

важливі для розуміння процесів, які призводять до зміни стану попередньо

експлуатованих трубних сталей.
Проведення досліджень механічних характеристик анодного

заземлення показали, що за 20,5 років експлуатації анодні заземлення зі

стальних труб марки сталь 20 Ду159 внаслідок експлуатаційної деградації

відбулось розкладання перліту, а його кількість зменшилась з 35% до 30%.

Причому за останні 10 років експлуатації в структурі металу відмічається

утворення прошарків цементиту [91–94].

Відбулось окрихчення металу, про що свідчить зміна характеру злому
при ударі, з в’язкого на початку експлуатації на сухий волокнистий після 20,5

років експлуатації. Виявлена погіршення характеристик пластичності.

Відсутня кореляція між змінами механічних властивостей, зокрема,
між пластичністю та твердістю, що властиво саме експлуатаційній деградації

сталей. Виміри мікротвердості показали нечутливість цієї характеристики до
оцінки деградації трубних сталей, така закономірність корелює з нижчою

міцністю для експлуатованого стану, однак суперечить порівняльним

оцінкам характеристик пластичності  і , особливо відносному

видовженню, яке зазнало істотного зниження після 20,5 років експлуатації.

Саме ця невідповідність на користь експлуатаційної деградації сталі і вказує

на те, що отримані відмінності не слід пов’язувати з розкидом результатів

механічних випробувань різних зразків труб анодного заземлення.

Однак порівняльний аналіз механічних властивостей сталі 20 анодного

заземлювача після різного терміну експлуатації вказав на деяке підвищення