Page 3 - Dys_Usov 2021

3

не значно та знаходяться в інтервалі допустимих значень. Аналогічна

тенденція спостерігається для показників пластичності (δ, ψ), лише для

зразка на відстані 0,5 км відносне видовження зменшується в ~1,3 рази.
Визначено, що зі збільшенням відстані від катодної станції знижується

ударна в’язкість (КCU) сталі 20 в ~ 1,1; 1,2 та 1,5 рази відповідно.
Установлено, що хімічний склад металу відповідає діючим вимогам

трубних сталей, марки сталь 20 та марки сталі 12Х18Н10Т відповідно.
Досліджено стан металу анодних заземлень зі сталі 20 після 20,5 років

експлуатації та доведено зменшення кількості перліту з 35 до 30%. Поверхня

аноду після 20,5 років експлуатації піддана загальній і виразковій корозії,
глибина виразок становить до 1 мм зовні труби і до 0,7 мм на внутрішній

поверхні. Підтверджено, що твердість металу не є величиною чутливою до

експлуатаційної деградації металу.

Електрохімічними дослідженнями доведено, що опір ґрунту та опір
анодних заземлень зі сталі 20, після тривалого терміну експлуатації

поступово збільшується. Установлено що потенціал корозії і анодний струм

розчинення сталі 20 труби запасу та анода практично збігаються. Проте

експлуатованій сталі властива дещо вища інтенсивність анодного розчинення

в околі потенціалів -0,40 В, це вказує на перевагу застосування анодів зі
заздалегідь експлуатованих труб проти труб запасу через економічну та

функціональну доцільність.
Проведено дослідження характеристик анодних заземлень зі сталі

12Х18Н10Т, які показали, що за 2,5 роки експлуатації структура металу не
змінилась і задовольняє діючим вимогам ГОСТ550-75. Показано збільшення

міцності анодних заземлень зі сталі 12Х18Н10Т на 3–8% та не суттєві

корозійні процеси.

Електрохімічні дослідження анодних заземлень зі сталі 12Х18Н10Т

показали покращення корозійної тривкості у експлуатованих сталей, але з

часом це може привести до збільшення електричного опору в системі анод-