Page 127 - Dys_Usov 2021

127

Рисунок 5.16 – Поляризаційні криві зразків 1, 2, 3, 4 зі сталі 20 у 3%-му

водному розчині NaCl, швидкість розгортки 1мВ/с.

За оцінками миттєвої швидкості корозії електрохімічним методом

(за густиною струму корозії i ) опір корозії сталі анодів, що
кор
експлуатувались з активаторами № 2 та № 3 і без активатора є практично

однаковим (табл. 5.3), тоді як анода, що експлуатувався з активатором № 1 –

нижчий на ~ 30%, що свідчить про її вищу корозійну активність, яка також

проявляється у вищій інтенсивності протікання катодної реакції кисневої

деполяризації (рис. 5.16).

Згідно з даними поляризаційних кривих, зареєстрованих для зразків

№№ 1, 2, 3, 4 у 3%-му водному розчині NaCl, визначені потенціали та

густина струму корозії всіх зразків (табл.5.3).

Швидкість масової корозії зразків Сталі 20 після витримки 228 годин у

розчині 3% NaCl за ваговим показником відрізняється незначно (~17%). Під

час перерахунку вагового показника швидкості корозії у струмовий отримали

дещо вищі значення, ніж коли використовували електрохімічний показник

густини струму корозії. Одержані різними методами значення густини

струму відрізняються найменше для сталі анода, що експлуатувався з